Дурна людина намагається змінити своїх близьких. Розумна людина прагне їх виховувати. І лише мудра людина досягає майже неможливого — любить їх такими, якими вони є, як повідомляє Ukr.Media.
Це прямолінійне твердження має більше значення, ніж сто сторінок підручника з психології. Воно втілює не лише суть стосунків, а й відображає рівень зрілості людини.
Дурна людина: боротьба з уявними ворогами
Кожен з нас колись опинявся в ситуації, коли виникало бажання «змінити» дорогу нам людину. Дружина вчить чоловіка, як «правильно» закривати тюбик зубної пасти. Батько радить синові, «як правильно жити». Подруга вчить свого супутника життя, «як одягатися для щастя». Все це походить від добрих намірів, але водночас має єдине джерело: небажання визнавати, що інша людина не є нашою власністю.
Нерозумна людина не розпізнає меж між собою та іншими. Вона щиро вірить, що «якщо я знаю краще, я маю право змінити тебе». Однак проблема полягає не в невігластві, а в незрілості. Це схоже на бажання «реформувати весь світ», ігноруючи той факт, що люди не зобов'язані дотримуватися наших уявлень про те, що є правильним.
Розумна людина: розуміння замість примусу
Розумна людина вже усвідомлює, що насильницьке «перевиховання» неефективне. Вона обирає інший підхід – роз’яснювати, навчати, дискутувати. Вона шукає спільну мову, аналізує та формує переконливий аргумент. Це значно кращий шлях.
Однак, тут є один нюанс: бажання навчати також може служити засобом контролю. «Я тебе не зламаю, я просто навчу тебе так, щоб ти захотів змінитися» може звучати м’якше, але основний намір залишається незмінним: ми все ще хочемо, щоб людина стала більш поступливою до нас.
Навіть найраціональніше пояснення не матиме ефекту, якщо інша людина не схильна до змін. Саме на цьому етапі виникає наступний рівень: мудрість.
Мудра людина: Любов без умов
Мудра людина — це не просто той, хто «не вчить» або «не намагається змінити». Вона любить, і це являє собою найвищу форму залученості. Любити когось не «за щось», а «незважаючи ні на що» вимагає внутрішньої сили. Йдеться не про ідеалізацію чи терпіння, стиснувши зуби, а про свідоме прийняття людини такою, якою вона є.
Це не означає, що мудра людина все виправдовує. Швидше, вона розуміє, що зміни починаються з прийняття, а не нав'язування. Тільки коли тебе не засуджують, а по-справжньому бачать, ти прагнеш самовдосконалюватися. Іноді — зовсім ні. І це теж цілком нормально.
Любити означає дарувати людині свободу бути собою. Не бездоганною. Не зручною. Але щирою. З її власними рисами, труднощами та особливостями. І залишатися поруч не тому, що вона змінилася, а тому, що ти еволюціонував.
Самопізнання: відображення в мудрості
Ця народна мудрість стосується не інших. Вона стосується нас. Вона відображає рівень наших стосунків з тими, хто нам небайдужий. Часом ми «реформатори». Іншим разом ми «освітяни». Часом ми мовчазні, але терплячі. Не те, щоб один був «поганим», а інший — «хорошим». Йдеться про подорож.
Мудрість не з'являється сама собою. Вона виникає з розчарувань, складних розмов і марних спроб змінити когось. Тільки після того, як почуття «я знаю краще» зникає у вас, виникає повага до іншої людини як до окремої особистості.
Любити — це не руйнувати межі, а радше визнавати їх та залишатися в їх межах. Не втрачати себе і не змушувати іншого втрачати себе. А залишатися поруч. У цьому суть мудрості в дії.
Джерело: ukr.media
