Ревінь відомий своїм терпким смаком і товстими стеблами. Його відтінки варіюються від червоного та рожевого до світло-зеленого, а текстура нагадує селеру.
Цей овоч процвітає в холодному зимовому кліматі. Як наслідок, він зустрічається переважно в гірських та помірних районах світу, особливо в Північно-Східній Азії. Крім того, він є поширеною рослиною в Північній Америці та Європі.
ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ
Ревінь – це особливий овоч завдяки своєму сильному кислому смаку з легким солодким смаком. Через цей терпкий смак його рідко вживають сирим. Натомість його зазвичай готують: або підсолоджують цукром, або додають до вишуканих страв.
Лише у 18 столітті, коли цукор став недорогим і широко доступним, ревінь став популярним. До цього його переважно використовували в лікувальних цілях. Висушене коріння цінується за свої лікувальні властивості в традиційній китайській медицині протягом тисячоліть.
Вживаються лише стебла, які використовуються для приготування супів, варення, соусів, коктейлів та вина. Солодкі пироги з ревенем – класичний десерт у Великій Британії та Північній Америці. Важливо зазначити, що листя ревеню отруйне, і його слід уникати.
ВМІСТ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН
Цей овоч має низьку калорійність і є багатим джерелом вітаміну К1. 100-грамова порція ревеню забезпечує приблизно від 18% до 24% добової норми вітаміну К1, залежно від способу приготування. Він також є гарним джерелом клітковини, забезпечуючи її таку ж кількість, як апельсини, яблука чи селера.
100-грамова порція вареного ревеню з цукром містить 116 калорій, 31,2 грама вуглеводів, 2 грами клітковини, 0,4 грама білка, 18% добової норми вітаміну К1, 11% добової норми кальцію, 4% добової норми вітаміну С, 2% добової норми калію та 1% добової норми фолієвої кислоти.
Кальцій у ревені міститься переважно у формі антинутрієнта – оксалату кальцію, який погано засвоюється організмом.
КОРИСТЬ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я
Дослідження користі ревеню для здоров'я обмежені, хоча кілька досліджень вивчали вплив певних компонентів його стебла, зокрема клітковини.
Знижує рівень холестерину
Огляд досліджень 2023 року показав, що ресвератрол, емодин та інші сполуки, що містяться в ревені, допомагають регулювати ліпідний обмін та знижувати рівень «поганого» холестерину. Крім того, стебла ревеню є гарним джерелом клітковини, яка може позитивно впливати на рівень холестерину.
Пропонує антиоксиданти
Цей овоч багатий на антиоксиданти. Дослідження 2012 року показало, що його загальний вміст поліфенолів може навіть перевищувати вміст у капусти кале. Антиоксиданти, присутні в ревені, включають антоціани, які сприяють його червоному кольору та корисні для здоров'я. Він також містить високий рівень проантоціанідинів, або конденсованих танінів, які, як вважається, відповідають за деякі переваги для здоров'я, пов'язані з фруктами, червоним вином та какао.
ЧИМ ПОЯСНЮЄТЬСЯ КИСЛИЙ СМАК?
Ревінь, ймовірно, є найкислишим овочем. Його кислотність головним чином зумовлена високим вмістом яблучної та щавлевої кислот. Яблучна кислота є однією з найпоширеніших кислот у рослинах, яка надає кислого смаку багатьом фруктам та овочам. Цікаво, що вирощування ревеню в темряві робить його менш кислим і ніжнішим.
РИЗИКИ: КОМУ НЕ ПОТРІБНО ЇСТИ
Ревінь є одним із найбагатших харчових джерел оксалату кальцію, найпоширенішого типу щавлевої кислоти, що міститься в рослинах. Згідно з традиційною мудрістю, ревінь не слід збирати після червня, оскільки вважається, що рівень щавлевої кислоти підвищується протягом літніх місяців. Листя особливо багате на цю речовину, але стебла також можуть містити її значну кількість, залежно від сорту.
Надмірне споживання оксалату кальцію може призвести до гіпероксалурії, серйозного стану, що характеризується накопиченням кристалів оксалату кальцію в різних органах. Ці кристали можуть призвести до утворення каменів у нирках. Хронічна гіпероксалурія може призвести до ниркової недостатності. Крім того, нещодавнє дослідження показало, що тривале споживання антоціанів, які присутні в ревені, може завдати шкоди ниркам.
Не всі реагують на харчові оксалати однаково. Деякі люди мають генетичну схильність до проблем зі здоров'ям, пов'язаних з оксалатами. Дефіцит вітаміну B6 та високе споживання вітаміну C можуть збільшити цей ризик.
Накопичується все більше доказів того, що ця проблема більш виражена у тих, кому бракує певних корисних кишкових бактерій. Специфічні кишкові бактерії, такі як Oxalobacter formigenes, розщеплюють та нейтралізують оксалати з їжі.
Тому ревінь слід вживати помірно, а листя не можна ковтати. Більше того, приготування ревеню може знизити вміст оксалату на 65,9% до 74,5%.
ЯК СПОЖИВАТИ
Зазвичай його використовують для приготування варення, компотів та десертів, часто зі значною кількістю цукру. Перед використанням верхівки та нижні частини стебел слід обрізати, а листя викинути. Водночас ревінь можна додавати до страв зі зниженим вмістом цукру або навіть готувати без цукру. Цей овоч також можна додавати до салатів або ранкової вівсянки.
Таким чином, хоча ревінь є цінним джерелом антиоксидантів, вітаміну К та клітковини, людям, схильним до каменів у нирках, слід ретельно контролювати його високий вміст оксалату. Цей овоч широко використовується в кулінарії, від варення та компотів до пирогів та різних десертів.
