28 лютого та 1 березня у Театрі Франка відбудеться одна з найочікуваніших прем’єр сезону: інтерпретація «Макбета» режисера Івана Уривського. Vogue.ua пропонує зазирнути за лаштунки
«Макбет випливає з настроїв нашого часу. Ця п’єса є важливою сьогодні — для мене, для театру, для глядачів, оскільки вона розкриває численні особисті та політичні проблеми. Крім того, ця розповідь може стосуватися будь-якої нації, у будь-яку епоху». 34-річний Іван Уривський, який нещодавно подарував нам такі театральні хіти, як «Конотопська відьма», «Калігула», «Поміщик», «Марія Стюарт» і відомий насамперед своїми екранізаціями української класики, вперше береться за Шекспіра.
Тим не менш, Уривський, схоже, не боїться взятися за одну з найвідоміших і «похмурих» трагедій Шекспіра. Попиваючи каву в прилеглому до Театру Франка парку після тривалої чотиригодинної репетиції, він зізнається, що він і його команда «в пошуках, отримуючи від репетицій величезне задоволення», і що для нього «процес створення вистави» має більше значення, ніж сама прем’єра. Ажіотаж навколо імені Уривського та його постановок посилився за останні два роки, досягнувши нового піку з «Макбетом»: квитки надійшли в продаж 28 січня і розкупилися за півгодини. Наразі квитків на «Макбет» до квітня немає.
«Макбет» оповідає про шотландського дворянина, мужнього військового, за мотивами історичного короля Макбета. Шекспірівський Макбет, спонуканий передбаченнями трьох відьом, які передрікали йому сходження на престол, стає жертвою власних амбіцій, убиває короля Дункана, зраджує своїх найближчих союзників і, зрештою, піддається божевілля. Написана в 1623 році, ця трагедія про амбіції та зраду прикрашає світові театральні сцени вже понад чотири століття та часто екранізується. Лише за останні 70 років культові актори, такі як Орсон Уеллс, Ієн Маккеллен, Майкл Фассбендер і Дензел Вашингтон, зобразили Макбета на фільмі.
У подкасті український філософ і письменник Володимир Єрмоленко описує «Макбета» як одну з «найбездоганніших п’єс про зародження тиранії». Уривський резонує з цим, називаючи «Макбета» «похмурою, майже трилерною повістю» про те, як колись доброчесний персонаж перетворюється на чудовисько, особливо під впливом оточення. «Хоча в «Калігулі» ми є свідками вже встановленого тирана, тут ми спостерігаємо генезис такої фігури. Я вірю, що Макбет живе в кожному з нас: усі ми перебуваємо під впливом інших, суспільних очікувань і соціального тиску. Давайте поміркуємо, куди це може привести нас у п’єсі».
У цій постановці, репетиції якої розпочалися на початку січня, Уривський разом із акторським складом досліджують, що означає інферналь у сучасному житті людини та як демони та відьми проявляються в цифровому суспільстві. Ключовий момент, який керує оповіддю в п’єсі Шекспіра, розгортається на початку: Макбет і його супутник, воєначальник Банко, повертаючись із переможної битви, стикаються з трьома відьмами, які передрікають сходження Макбета на царство. Це пророцтво поглинає його – його одержимість владою перетворюється на божевілля.
Источник
