3 серпня православні християни всього світу вшановують пам'ять преподобних Онуфрія Мовчазника та Онисима Затворника. Ці святі відомі своїм аскетичним життям, під час якого людина зрікається матеріальних благ та суспільних переваг, шукає самотності та замикається в келії, щоб об'єднати свій дух з Господом. Вважається, що в такому стані суворої відданості можна здобути справжнє розуміння віри та змінити своє життя, повідомляє Ukr.Media.
Цю дату зазвичай називають Мовчальником або Безмовником. Назва свята пов'язана з традицією: у день Онуфрія прийнято утримуватися від виступів, якщо в цьому немає крайньої необхідності.
Історія життя великих відлюдників
До наших днів збереглося дуже мало достовірних біографічних відомостей про печерських відлюдників. Існуючі дані обмежені. Відомо, що Онуфрій Мовчазний проживав в Антонієвих печерах у VII столітті. Раніше в цих горах розташовувалися язичницькі капища з ідолами та молитовними місцями. На їхньому місці Антоній Печерський викопав заглиблення, що нагадували землянки, для житла. Багато священнослужителів наслідували його спосіб життя. Сам святий Онуфрій був послушником Києво-Печерського монастиря. Він вів аскетичне життя, присвячуючи весь свій вільний час молитвам за благополуччя своїх близьких та братів. Історичні записи свідчать про те, що чернець був відомий своєю суворою натурою, лаконічністю та серйозністю — ніхто ніколи не бачив, щоб він жартував чи посміхався. У певний момент свого життя він обрав мовчання — практикував відлюдництво, проводив більшу частину своїх днів на самоті та суворо дотримувався тривалого посту.
Згодом Онисим наслідував приклад відлюдника, служачи в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIII століттях він також усамітнився в Ближніх печерах, відмовившись від мирських надбань та гріховних спокус.
Конкретні причини канонізації цих ченців залишаються неясними. Серед вірян загальновизнано, що вони отримали православне визнання за свою смирення, щиру віру та любов до Небесного Отця.
Традиції та вірування
З початком серпня власники садів почали збирати стиглі яблука, що опадали з дерев. Вони готували з цих плодів зимові запаси, переважно варячи варення та сушучи скибочки для компоту. Вони також виготовляли квас та домашнє вино з тих самих яблук. Їсти сирі яблука не рекомендується — їх слід було консервувати.
На Онуфрія Мовчазного родини оглядали свої комори та місця для зберігання зерна. Чоловіки перевіряли стан підлоги та чи не заіржавіли цвяхи чи дверні петлі. Жінки займалися легшими завданнями, такими як винесення припасів, провітрювання, прибирання та сушіння приміщень, щоб запобігти псування зерна. У деяких регіонах існувала традиція пускати кота до комори для полювання на мишей. Вся робота мала виконуватися мовчки, і лише у випадках нагальної потреби дозволялося розмовляти, та й то лише кількома словами.
У день Онуфрія люди спостерігали прикмети, що віщували неминучі зміни погоди. Рясні ранкові роси свідчили про поганий врожай льону, тоді як холодна ніч у свято свідчила про ранню зиму, а туман перед світанком сигналізував про швидке потепління.
Джерело: ukr.media
