У квітні цього року 26-річна фотографка Аліна Прісіч з Луганська була удостоєна звання «Відкриття року» на премії FUTURESPECTIVE 2025 — спільній ініціативі Vogue Ukraine та міжнародної платформи PhotoVogue. Її колекція робіт потрапила до фінального списку серед 676 заявок від місцевих художників, які розповідають історії про Україну та світ через засоби фотографії. Міжнародне журі, до складу якого входили такі шановані фотографи, як Бретт Ллойд та Карлін Джейкобс, глобальний креативний директор Condé Nast Рауль Мартінес та директор фестивалю PhotoVogue Алессія Главіано, визнало голос Аліни одним із найпереконливіших у новій хвилі української фотографії. Окрім нагороди від Vogue Ukraine, яка включає грант у розмірі 100 000 гривень на співпрацю з редакційною командою, Прісіч також отримає наставництво від Бретта Ллойда, що дасть йому можливість допомогти в одній з майбутніх фотосесій.
Аліна Прісіч, «Батько», 2022, Верховина
Аліна мешкає та працює в Києві, спеціалізуючись на жанрі документального кіно — не просто як літописець подій, а як художниця, здатна бачити глибину буденного. Її фотографії пронизані унікальною поетичною мовою, якою вона з дитинства інтерпретує навколишній світ.
Прісіч почала зі звичайної плівкової камери, яку часто називають «мильницею». Вона згадує, як у дванадцять років, перебуваючи в селі свого дідуся, знімала все навколо від чистої нудьги — сонце, небо, листя, солом'яний капелюх, квіти та комах. «Мене захоплювало те, як легко я могла виражати свої почуття та емоції, просто фіксуючи життя на плівці», — згадує вона. «З віком я зрозуміла, що краса цього полягає в тому, що тільки я сприймаю її так. Хоча реальність універсальна, кожна людина переживає свою власну версію».
Аліна Присіч «Вічний рай», 2022, озеро Айвор
Реклама.
Аліна здобула офіційну освіту в Київському національному університеті культури і мистецтв, спеціалізуючись на кінематографії та фотографії. Її наставником під час навчання був Юрій Гармаш, український кінооператор і ключова фігура в поетичному кіноруху 1960-х і 1970-х років, відомий своєю співпрацею з Юрієм Іллєнком, Сергієм Параджановим та Іваном Миколайчуком. «Під час студентської експедиції до Карпат ми мали можливість провести глибші дискусії, і я почула розповіді з перших вуст про цілу епоху — про те, як усе насправді розгорталося», — розмірковує Аліна. «Це була розмова не лише про кіно та фотографію, а й про сутність часу, краси та присутності. У той момент я усвідомила рідкість цієї можливості та те, що я стикаюся з чимось глибоко значущим».
Аліна Присіч, «Психоделічний сон», 2021, Київ
Протягом багатьох років візуальне вираження Прісіч зберегло свою вроджену чутливість. Вона продовжує заглиблюватися в реальність без бажання прикрашати чи змінювати.
Источник
