Національний художній музей України презентує виставковий проект під назвою «Спеціальний фонд. Нові дослідження», який триватиме до кінця серпня, спрямований на повернення втраченого та прихованого мистецтва українській публіці.
Спеціальний фонд охоплює твори мистецтва, зібрані між 1937 і 1939 роками. У цей час твори мистецтва, позначені як «вороги народу», були перевезені до Національного художнього музею України (колишнього Державного українського музею) з таких місць, як Полтава, Харків, Одеса та Київ. Ці твори були засуджені як «формалізм», що робило їх непридатними для виставок чи офіційного визнання в радянському режимі, який приймав лише соціалістичний реалізм.
Реклама.
Долі цих картин, як і долі їхніх творців, були позначені трагедією. Художників звинувачували у націоналістичних настроях, вони втрачали засоби до існування, були страчені, а їхні творіння були приречені на знищення. Цікаво, що Друга світова війна ненавмисно сприяла збереженню деяких із цих робіт, оскільки зміна державних пріоритетів призвела до їх евакуації до Уфи (Росія). Повернуті пізніше твори мистецтва знайшли своє місце в наративі українського мистецтва 20-го століття.
Перша виставка, присвячена спеціальному фонду, відбулася у 1998 році. До теми поверталися у 2015 та 2016 роках, і ця ініціатива має на меті стати кульмінацією цих дискусій. Юлія Литвинець, куратор виставки та генеральний директор НХМУ, наголошує, що організація цієї сучасної виставки відображає нові методології дослідження теми. На відміну від попередніх презентацій, які класифікували роботи за такими темами, як повстання, сільське господарство та зображення жінок, ця виставка організовує їх відповідно до мистецьких зв'язків.
Перша галерея висвітлює діяльність Асоціації революційних художників України (АРМУ), що складається переважно з бойчукістів. Друга галерея представляє Асоціацію сучасних художників України (АСМУ) на чолі з Віктором Пальмовим, а третя демонструє роботи Асоціації художників Червоної України (АХКУ), до складу якої входили такі відомі постаті, як Федір Кричевський, Михайло Жук та Григорій Світлицький.
У рамках виставки «Спеціальний фонд. Нові дослідження» вперше представлено кілька робіт мистецтва, які раніше були невідомі публіці. Ці роботи зберігалися згорнутими на валах, що вимагало як дослідження, так і ретельної реставрації. Серед них — «Робітники. Ті, хто будує» Абрама Черкаського. Художник, який навчався у Олександра Мурашка та Миколи Пимоненка, також був пов’язаний з АРМУ. У цій роботі, подібно до його роботи «Обід у полі біля трактора», відчутна тема оспівування щоденної праці робітників.
Крім того, у нас є картина Григорія Комара «Ватаг», яка також демонструється вперше. Будучи членом АРМУ та АХХУ, Комар був змушений тікати через репресії в 1930-х роках. На роботі зображено лідера, який веде озброєну групу, тримаючи в руках червоний прапор, що символізує революцію та соціалізм. Індустріальний фон, жести, типові для радянського мистецтва, та стиль виконання спочатку здаються співзвучними естетиці соціалістичного реалізму.
Також вперше представлена робота «П’ятирічний план» бойчукістки Оксани Павленко. Чітко розміщене гасло гласить: «Творчий ентузіазм мільйонів для виконання другої п’ятирічної програми». Примусова індустріалізація глибоко вплинула на Україну, де більшовицька політика штучно спровокувала голод. Примітно, що Голодомор тривав з 1932 по 1933 рік, а друга п’ятирічка розпочалася у 1933 році. Картина не містить жодного визнання спричинених ним втрат.
Источник
