На Берлінському кінофестивалі відбулася світова прем'єра українського фільму “Лінія часу” . Документальний фільм, присвячений українським школам під час повномасштабної війни, отримав 10-хвилинні овації. Для vogue .ua Єлизавета Сушко взяла інтерв’ю у режисера Катерини Горностай.

Вдруге в історії незалежної України, після фільму Кіри Муратової «Три історії» 1997 року, український фільм пройшов до основного конкурсу Берлінале, претендуючи на «Золотого ведмедя». Це перший документальний фільм. «Хронологія» Катерини Горностай розповідає про досвід українських шкіл, які вистояли в умовах повномасштабної війни. Катерина є постійним відвідувачем Берлінале. У 2021 році тут відбулася прем’єра її повнометражного дебюту «Стоп-Земля», в центрі якого — українські підлітки, який отримав нагороду в секції Generation 14plus, а в 2023 році вона була членом журі цієї категорії.
реклама.

Виявляється, у Катерини Горностай щира пристрасть до дітей та підлітків. У «Стоп-Земля» знялися реальні одинадцятикласники, а тепер режисер занурився в шкільне життя на сході та півдні України, щоб задокументувати, як функціонують школи в умовах обстрілів, руйнувань і нещодавньої окупації деяких регіонів. Основна увага фільму зосереджена на ідеї, що життя триває. Після прем'єри міжнародна преса засипала Горностая похвалами. У Variety відзначили, що «Смуга часу» є маяком надії. « Фільм підтверджує, що Катерина Горностай — проникливий і чуйний хронікер молодості в усіх її проявах — у цьому випадку пригніченої, але не переможеної важкими часами ».
Фінальний етап виробництва фільму збігся з вагітністю режисера: Катерина та її партнер, монтажер Нікон Романченко, чекали первістка. Їхній син народився 19 лютого в Берліні, всього за день до світової прем'єри фільму “Timeline”, який має унікальне значення.
Чи не могли б ви поділитися, як все починалося? Ваші партнери – громадська організація «Освіторія», яка активно займається освітньою галуззю в Україні. Чи допомогли вони вам у визначенні тем, чи були вони консультантами чи співавторами концепції?
Вони були рушійною силою цього проекту. Ми також співпрацювали з «Стоп-Землею», бо вони організовували нашу лабораторію з підлітками. Команда «Освіторії» мала бачення створити фільм, який приверне увагу вчителів. Звичайно, вони надали контакти і допомогу в наших пошуках. Однак проблема полягала в тому, що історії, про які вони знали, вже відбулися. Ми почали зйомки на початку 2023 року, фіксуючи розповіді 2022 року. Для багатьох учителів обставини кардинально змінилися. Я не був зацікавлений у створенні фільму, наповненого інтерв’ю про минулі події. Я хотів задокументувати теперішній момент. Ми зняли одну розмову з учителем, але швидко відкинули цю концепцію, щоб зосередитися на досвіді учнів.
Важко ігнорувати, що школа продовжує вас захоплювати. Ви розмірковували над тим, чому?
З дитинства мене тягнуло до розповідей про дорослішання. Моє захоплення почалося з тріо з «Гаррі Поттера» — Гаррі, Рона та Герміони: у моєму фільмі «Стоп-Земля» теж є три центральні герої, хоча це я впізнав пізніше. Я дорожу дорослішанням як жанром, особливо через шкільне середовище.
Проте, можливо, виникла ще одна моя цікавість. Я вважаю, що особисті історії мають велике значення в наш час. У той час як ключові події відбуваються на передовій, існує ще один аспект, який варто вивчити, коли люди прагнуть зберегти свої попередні звичні справи, але в нових умовах. Школи створюють ідеальне середовище для цього дослідження.

Як обирали школи для зйомок? Можливо, деякі кадри були пропущені в фінальній версії?
Було задіяно багато шкіл. Процес відбору за своєю суттю є суб’єктивним. Ми проводили кастинг – виходили один на одного та знайомилися з викладачами через Zoom. Серед них були ті, з чиїми історіями ми вже були знайомі, а також нові люди. Кілька захоплюючих підказок надійшли з висвітлення в ЗМІ, що спонукало нас зв’язатися з адміністраторами школи для отримання додаткової інформації. Особливу увагу ми приділили професійно-технічній освіті – шукали сучасні школи різного профілю. Це було не лише візуально привабливим, але нас також зацікавило те, як зараз організовано професійно-технічну освіту, оскільки
Источник