Навесні 2025 року у Сполучених Штатах стався визначний інцидент, який привернув увагу не лише медичної галузі, а й багатьох людей у всьому світі. Ця подія сталася в Джорджії, де лікарі підтримували життєво важливі функції плода в організмі жінки, яку офіційно оголосили померлою. Такі сценарії змушують нас замислитися не лише над останніми досягненнями медицини, але й над етичними дилемами та складними юридичними викликами, як повідомляє Ukr.Media.
Адріані Сміт було 30 років. У лютому 2025 року в неї утворилися тромби в мозку після сильних головних болів, що зрештою призвело до її смерті. За даними Associated Press (у статті «Лікарня повідомляє родині, що жінка з Джорджії, яка страждає на смерть мозку, повинна виношувати плід до пологів через заборону на аборти»), ситуація в Джорджії була унікальною — на той час штат запровадив сувору заборону на аборти після виявлення серцебиття плода (приблизно на 6 тижні вагітності). Як зазначає NPR (у статті «Вагітність жінки з смертю мозку викликає питання щодо закону Джорджії про аборти»), медична команда, дотримуючись чинного законодавства, вирішила продовжувати підтримувати життя її тіла. Їхньою метою було забезпечити плоду можливість вижити, навіть якщо це вимагало підтримки функцій організму жінки протягом кількох місяців після смерті.
Повідомлення The Washington Post («Адріана Сміт, вагітна жінка з Джорджії зі смертю мозку, перебуває на апараті штучного дихання»), NBC News («Дитину вагітної жінки зі смертю мозку, яку підтримували живим згідно із законом про аборти, народили») та ABC News («Вагітну жінку з Джорджією зі смертю мозку перевели на апарат штучного дихання») свідчать про те, що після того, як деталі цієї справи стали публічними, це викликало дискусії щодо кількох критичних питань. Деякі люди вважали її морально неправильною, особливо тому, що Адріана більше не могла самостійно приймати рішення, а її родина не мала права голосу в подіях, що розгорталися. Інші наголошували, що головним міркуванням була надія народити дитину. Думки щодо дій медичних працівників також були поляризованими, оскільки вони опинилися між юридичними зобов'язаннями та етичними міркуваннями.
Як повідомляє The 19th News (у статті «Жінку з Джорджії зі смертю мозку відключать від апарату штучного дихання після пологів»), дитину нарешті народили у червні 2025 року шляхом екстреного кесаревого розтину, що потребувало значної медичної допомоги; хлопчик на ім'я Ченс важив приблизно 820 грамів, що становило значний виклик для сучасної неонатальної допомоги. За даними NBC News, немовля було госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії новонароджених, де лікарі пильно стежили за його станом, намагаючись врятувати його життя.
Подорож була важкою для родини. Associated Press зазначила, що вони не змогли попрощатися з Адріаною у звичайний спосіб, проте не могли відмовитися від можливості подарувати життя дитині. Їхня точка зору не була безпосередньо представлена в процесі прийняття рішень — закони були понад усе, а медичний персонал дотримувався правових положень штату. Washington Post зазначила, що родина опинилася розриваною між горем втрати та обов’язком прийняти складне майбутнє, стикаючись зі значною відповідальністю за здоров’я та долю дитини, народженої за таких тяжких обставин.
У Вікіпедії (у статті «Випадок вагітності Адріани Сміт») зазначено, що 17 червня 2025 року Адріану Сміт відключили від апарату штучного дихання, лише через чотири дні після пологів.
Громадська реакція проілюструвала різноманітні погляди людей на екстремальні ситуації на перетині життя, смерті, науки та етики. Люди в соціальних мережах та професійні кола висловлювали широкий спектр думок. Дехто висловлював глибоке занепокоєння щодо порушення недоторканності приватного життя та гідності померлого, тоді як інші зосереджувалися на наслідках наукового прогресу, ставлячи під сумнів, чи виправдовують такі медичні зусилля пов'язані з ними витрати. Також висловлювалися міркування щодо того, як цей досвід може вплинути на психічний стан дитини в міру її дорослішання.
Подальші дискусії розпалило висвітлення цієї історії в ЗМІ. У заголовках часто використовувалися оманливі фрази на кшталт «мертва жінка народила», що могло призвести до неправильного тлумачення щодо медичного характеру події. Насправді всі необхідні процедури були проведені медичною бригадою з Університетської лікарні Еморі в Мідтауні в Атланті, а пологи стали результатом спеціалізованого хірургічного втручання. Точна мова має вирішальне значення не лише для точного висвітлення подій, але й для емоційного сприйняття таких делікатних тем.
З медичної точки зору, це явище було незвичним, але й не нечуваним. Згідно з дослідженням 2021 року, на яке цитувало Associated Press, подібні практики – підтримка функцій організму після смерті мозку для виношування плоду до терміну – задокументовані, але трапляються рідко. У дослідженні було виявлено 35 аналогічних випадків у медичній літературі, 27 з яких призвели до народження живої дитини. Як правило, ці рішення приймаються лише після ретельного розгляду всіх ризиків та побажань родини. У ситуації зі Смітом бажання родичів та ширша суспільна етика були затьмарені вимогами державного законодавства.
Згідно з NPR (у статті «Чи означає закон Джорджії про «особистість» плода, що вагітна жінка повинна залишатися на апараті штучного дихання?»), існують суперечливі тлумачення закону. Генеральний прокурор Джорджії Кріс Карр заявив, що Закон LIFE не зобов’язує медичних працівників підтримувати жінку на апараті штучного дихання після смерті мозку. І навпаки, сенатор-республіканець Ед Сетцлер, автор законодавства 2019 року, схвалив дії лікарні, стверджуючи: «Я вважаю цілком доречним, щоб лікарня робила все можливе, щоб врятувати життя дитини».
Крім того, точаться професійні дебати щодо того, чи можливо забезпечити здоровий розвиток плода за таких умов, оскільки організм матері більше не може природним чином реагувати на потреби дитини.
Психологи стверджують, що наші судження в таких ситуаціях значною мірою залежать від нашого особистого досвіду, культурного походження та сімейних цінностей. Ті, хто знайомий з медичними чи етичними дилемами, схильні розпізнавати нюанси або реагувати більш емоційно. Ставлення суспільства до цих ситуацій дуже різниться: для одних головною цінністю є життя дитини, для інших – права та гідність померлого, а для деяких – верховенство права чи науки.
Ці дилеми були частиною людського існування протягом століть. Етичні дискусії часто висвітлюють сценарії, де не існує єдиної правильної відповіді, а рішення незмінно пов'язані зі складними компромісами. Таким чином, історія Адріани Сміт переплітає сучасні медичні досягнення, значні юридичні виклики та особисті емоції тих, хто брав участь у цій драматичній розповіді.
Кожен такий випадок заслуговує на ретельне вивчення не лише з точки зору передових технологій, а й крізь призму поваги до почуттів родичів та соціальної етики. Майбутнє благополуччя дитини, а також психологічний стан сім'ї, значною мірою залежать від підтримки, яку надають медичні працівники, психологи та суспільство в цілому.
Ця подія нагадує нам про цінність життя та необхідність співчуття
Джерело: ukr.media
