Однак саме в ці часи вкрай важливо не здаватися та шукати рішення наших викликів. Ця повчальна історія про фермера та його осла яскраво демонструє, як наполегливість і винахідливість можуть допомогти подолати навіть найскладніші обставини. Вона служить нагадуванням про те, що кожна перешкода відкриває можливості для особистісного зростання та розвитку.
Колись жив собі фермер, у якого був осел, який вірно служив йому все своє життя. Одного разу, через хвилинну необережність, осел упав у криницю та почав голосно ревіти, кликаючи на допомогу. Коли фермер поспішив підійти та оцінив ситуацію, він, зрозуміло, був засмучений, оскільки у нього був лише цей один осел. Фермер почав обмірковувати свої варіанти. Він думав і розмірковував, розмірковуючи: «Мій осел досить старий і майже досяг кінця своєї служби. Цей колодязь майже висох; я вже деякий час збираюся його поховати. Я все одно не зможу витягнути осла, тому я закопаю його в криниці, і як тільки він помре, запах гниття не буде помітний. Зрештою, я куплю молодого, міцного осла».
Фермер схопив лопату та почав засипати криницю. Осел, зрозумівши, що відбувається, почав шалено ревіти своєю рідною мовою. Раптом він замовк. Підкинувши ще кілька лопат землі, фермер вирішив перевірити мовчання осла. На свій подив, він побачив щось дивовижне! Кожну грудку землі, що потрапляла на спину осла, струшував і втоптував копитами осла. Таким чином, він піднімався все вище і вище. Невдовзі під ослом стало достатньо землі, щоб він міг вистрибнути з криниці.
Момент у притчі, коли фермер вирішує поховати осла, вражає своєю практичністю. Він спонукає нас задуматися про те, як легко ми, люди, можемо виправдати власну бездіяльність або навіть жорстокість, стикаючись із, здавалося б, безнадійною ситуацією. Як часто ми схильні відкидати щось (або когось) як «втрату», замість того, щоб шукати нетрадиційні рішення?
Кожен з нас стикається з численними життєвими труднощами. Іноді вони виникають стрімко один за одним. Однак, ми не повинні розглядати їх як спробу життя «поховати» нас. Труднощі – це кроки вперед. Труднощі – це засвоєні уроки. І в міру набуття досвіду ми просуваємося далі в особистому розвитку.
Як би важко не було, і які б випробування не підкидало життя, ніколи не втрачайте надії. Беріть приклад з осла: обтрусіться від бруду та підніміться. Якщо ви будете наполегливі, то зможете вибратися навіть з найглибшої криниці.
Простота відповіді віслюка — «струсися та встань» — надзвичайно потужна. Вона служить нагадуванням про те, що іноді найефективніші рішення не є складними чи грандіозними, а радше полягають у поступовому, цілеспрямованому перетворенні негативу на ресурс. З мого власного досвіду, коли я почуваюся «похованою», розбиття проблеми на найдрібніші кроки, кожен з яких схожий на «струшування однієї грудки землі», не лише допомагає мені побачити вихід, але й дозволяє мені розпізнати прогрес, навіть коли загальна ситуація здається похмурою. Це вселяє надію та зміцнює мою віру у власні сили.
Джерело: ukr.media
