Мій досвід використання відкритих балок у будинку: красиво, але є великий мінус

У нашому будинку ми обрали відкриті балки в дизайні інтер'єру. Це був не інженерний вибір, а радше естетичний. Нашою метою було створити затишну атмосферу з відтінком сільського шарму, дозволивши дереву гармоніювати з білою цеглою, як повідомляє Ukr.Media.

Результат виявився успішним – будинок здається дуже затишним і просторим, створюючи враження, що простір «дихає». Однак є й суттєвий недолік.

До речі: вибір демонстрації балок часто пов'язаний з різними стилями дизайну – лофт, прованс, скандинавський і навіть японський мінімалізм включають цю особливість. Важливо з самого початку зрозуміти, що балки можуть бути як несучими (інтегрованими з конструкцією стелі), так і суто декоративними (які не виконують жодної структурної функції). Багато що залежить від цієї відмінності.

Ми вирішили не штукатурити цеглу; натомість ми просто пофарбували її в білий колір. Балки залишили відкритими. Це візуально збільшило об'єм вітальні, оскільки внизу немає покриття. Однак, нам довелося заплатити за цю естетику… з точки зору звуку.

А ось суттєвий недолік – погіршується звукоізоляція.

У нашому будинку є горище, дитячі кімнати на другому поверсі та вітальня внизу. Загальна товщина стелі становить 30 см, з яких 20 см припадає на балки. Решта 10 см складаються з піску та щільної мінеральної вати. Цього може здатися достатньо. Хоча голоси приглушені – що є позитивним моментом завдяки піску та ваті – звук кроків досить виразний; таке відчуття, ніби дитина біжить прямо по стелі.

Корисна інформація: Відкриті балки діють як жорсткий місток між верхнім поверхом і нижнім стельовим перекриттям. Вони особливо ефективні для поглинання ударного шуму — кроків, стрибків або падіння кубика. Це не повітряний звук, а радше вібрації, що поширюються крізь деревину, подібно до барабана.

Я щедро розрахував товщину балки, щоб запобігти вигину та вібрації. І це спрацювало ефективно: вібрації від кроків немає. Однак ударна хвиля проходить крізь балку, роблячи її чутною знизу. Той самий «глухий стукіт руху» можна почути навіть з піском та мінеральною ватою зверху.

Факт: мінеральна вата та пісок – це традиційні рішення для боротьби з повітряним шумом. Вони додають маси та допомагають приглушити голоси, музику та навіть звуки телевізора. Однак для ударного шуму цього недостатньо. Там необхідна ізоляція від самої конструкції: плаваюча підлога, м’яка підкладка або стяжка на демпфері. Крім того, потрібна окрема стеля знизу. Коли балки залишаються відкритими, цієї стелі просто не існує.

Цікаво, що відкриті балки найефективніші в місцях, де ніхто не ходить. Наприклад, над гаражем або неопалюваним горищем. У таких випадках балка не передає вібрацій і служить виключно декором. Як варіант, можна зробити балки декоративними під вже звукоізольованою стелею.

Я щиро шкодував, що не встановив хоча б звукоізоляційну підкладку між балками. Можна було б залишити балки видимими, розмістивши між ними звукоізоляційний матеріал, таким чином зберігши естетику. Наразі у нас приголомшливий простір, але ми також постійно відчуваємо кроки зверху.

Висновок: якщо ви бажаєте мати відкриті балки між житловими приміщеннями, будьте готові до складних технічних рішень або постійного рівня дискомфорту. Закони фізики не обдуриш: звук поширюється ефективніше, коли його немає. А відкриті балки функціонують як його магістраль.

Джерело: ukr.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *