Мені 27 років. Я була у відносинах з коханим уже доволі тривалий час. Мешкаємо вкупі, орендуємо апартаменти. Нещодавно я відзначила власний день народження. І хлопець зробив мені найкращий презент у житті, про який марять численні дівчата. Так, він мені запропонував одружитися. Тільки все відбулося геть не так, як я на те очікувала.
Коли я помітила в його руках заповітну коробочку, моїй втісі не було кінця. Безперечно, я промовила "Так". Одначе, коли її розкрила, страшенно засмутилася. Там лежала зовсім не дорога каблучка, а якась інфантильна, відверто кажучи. Її прикрашало невеличке серденько. Такі, напевно, в школі носять.
Я поцікавилася у хлопця, чому він надумав мені піднести такий дивний подарунок? Її вартість — близько 200 гривень на онлайн-платформах. Він мені відповів, що каблучку вибирала для мене майбутня мати чоловіка. Вона вважає, що для того, щоб організувати чудове весілля, необхідно гарно витратитися, тому на каблучці для заручин начебто можна й зекономити. На її погляд, це лише формальність.
Проте, коли я споглядаю на цю жалюгідну каблучку, мені здається, що й хорошого весілля в нас не буде. Зробимо на подвір’ї, чого вже. Це ж формальність. Коротше кажучи, я виразила йому своє незадоволення. А мій майбутній чоловік на мене ще й розгнівався. Він почав казати про те, яка я невдячна, що його мама бажає якнайкраще і все таке інше.
Ось не можу зрозуміти, це в мене з уявленнями і принципами щось невірно, чи все ж таки вони з мамою помиляються? Зізнаюся, що за грошима не полюю. Але дарувати таку каблучку на заручини — це справжній сором.
