Ця розповідь надихнула мене на написання цієї статті. Вона походить від моєї давньої знайомої, Олени, з якою ми несподівано завели розмову за чашкою кави. Її бабуся, якій вісімдесят років, колись була жвавою та дотепною жінкою, але раптом її стан різко погіршився, і вона опинилася прикутою до ліжка. Розуміючи серйозність ситуації, літня пані попросила покликати священника, повідомляє Ukr.Media.
Священнослужитель уважно вислухав її та тактовно нагадав, що хвороба — це час для роздумів про власне життя, тому варто щиро покаятися, якщо на душі є якийсь тягар. Бабуся, не вагаючись, виклала все як є: «Каюсь, отче! Пів життя тільки те й робила, що пліткувала».
Вона відверто зізналася, що проводила час на лавочці, втручаючись у справи кожного перехожого. Хто за чий рахунок зробив новий ремонт, у кого донька гуляє до ранку в короткій спідниці, а чий чоловік — абсолютно лінивий та п’яниця. Вона обговорювала всіх, а іноді, згрішивши, ще й додавала прикрас до дійсності, щоб було про що побалакати з подругами. Тепер вона була б рада поговорити, але половини подруг вже немає, а сама вона не може встати з ліжка. Це важко, але, як вона сама визнала, цілком заслужено.
Найцікавіше почалося приблизно через три місяці. Бабуся, на велике здивування родичів, які вже подумки готувалися до найгіршого, почала потроху, спираючись на палицю, пересуватися квартирою. Вона тепер запевняє усіх, що після щирої сповіді з її душі спав такий тягар, що сам Всевишній дав їй другий шанс. І хоча вона не планує брати участь у марафонах, до своїх самостійних кроків по кімнаті вона ставиться як до справжнього дива.
Чи справді плітки є таким серйозним гріхом?
Якщо замислитися, релігія ставиться до пліток надзвичайно серйозно. Священники називають це лихослів’ям та осудом. Для християнина така поведінка є неприйнятною. У Біблії сказано: «Не ходи переносником між народом твоїм». А відомий богослов Іоанн Златоуст закликав боятися проклинати інших, бо це прямо суперечить Божій волі.
Однак, двері до раю не зачиняються назавжди навіть для найзавзятіших пліткарів. Християнство навчає, що щире покаяння здатне звільнити душу від будь-якого гріха.
Плітки з точки зору психології
Психологія ж розглядає цю звичку дуже прагматично. Наше мислення та мовлення — це безперервні процеси. Ми просто не в змозі припинити думати, фантазувати чи аналізувати.
Виходить, пліткувати — це, мабуть, найспокусливіший спосіб чимось зайняти свій мозок.
Мало хто свідомо бажає завдати шкоди іншому. Тому вони часто обирають мішені, які нібито самі напросилися на роль груші для биття. Це зірки шоу-бізнесу або політики, які самі щодня показуються нам з екранів телевізорів та смартфонів. Вони регулярно створюють інформаційні приводи, привертають до себе увагу.
А от бабусі біля під’їздів пліткують банально від нудьги. Коли власне життя вже не рясніє подіями (хіба що походами в аптеку чи на базар), вони просто реалізують потенціал своєї психіки, замінюючи дію нескінченною балаканиною.
Осуд та знецінення інших людей — це прояв токсичності, внутрішньої агресії та незадоволеності власною долею. Тому важливо стежити за тим, як саме ви спілкуєтеся.
Одне діло — поговорити про те, який у сусіда красивий балкон. Мовляв, і ремонт там свіжий, і квіти розкішні — живуть же люди, краса!
Інша справа — з жовчю в голосі намагатися знецінити чужий успіх: «Машину дорогу купив? Ну ясно, точно накрав десь на тендерах. А жінка така розмальована, бо по чужих чоловіках бігає, сто відсотків!».
Відчуваєте різницю?
Що ж робити, коли язик так і свербить?
Психологи радять до геніальності просту річ: як тільки відчуваєте, що язик так і свербить комусь «перемити кістки» — мовчки вставайте і йдіть ходити. Гуляти в парку, містом або хоча б намотувати кола навколо власного будинку. Ритмічні рухи чудово знімають стрес та остуджують мозок, який кипить від емоцій.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Як ви ставитеся до пліток: як до небезпечної отрути чи невинної розваги?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
☕ Це невинна розмова 🚫 Це токсичний гріх 🤔 Маю власну історію
📊 Карта думок
☕ Це невинна розмова 0% 🚫 Це токсичний гріх 0% 🤔 Маю власну історію 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media