Енергетична криза в Україні суттєво вплинула на домогосподарства з низькими доходами, людей з обмеженими можливостями та жінок, які несуть обов’язки по догляду. Втім, спеціалісти оптимістично налаштовані, що сценарій можна змінити — за рахунок підтримки на державному рівні, залучення бізнесу, розвитку незалежних джерел енергії та освітніх ініціатив громадських організацій.
Про це повідомила кореспондентка ZMINA під час презентації дослідження «Гендерний вимір енергетичної кризи в Україні: шляхи до стійкості».
Ілюстративне зображення. Фото: Кріс МакГрат
Дослідження показало, що люди з низькими доходами, жінки, які доглядають за членами сім’ї, та люди з обмеженими можливостями найбільше постраждали, стикаючись з певними економічними та соціальними перешкодами.
У глибинних інтерв’ю спеціалісти з питань енергетики помітили, що криза переважно поклала домашній тягар на жінок, які змушені були поєднувати турботу про сім’ю з іншими обов’язками. Вони підкреслили низьку обізнаність широкої громадськості щодо доступних державних програм допомоги та наголосили на необхідності розвитку незалежних джерел енергії, впровадження енергоефективних стратегій та сприяння співпраці між державними органами, бізнесом та громадськими організаціями.
На думку експертів, організації громадянського суспільства відіграють вирішальну роль у підтримці вразливих демографічних груп через освітні зусилля, фінансування та адвокацію.
Підприємства також можуть пом’якшити наслідки енергетичної кризи, відкоригувавши свою діяльність і підтримавши робочу силу, але для цього їм потрібна фінансова допомога та професійне керівництво.
Експерти стверджують, що співпраця між державою та приватним сектором може стати основою для підвищення енергоефективності та сталості. Вони вважають, що уряд має інвестувати в основну інфраструктуру та встановити ефективні канали зв’язку як на національному, так і на місцевому рівнях.
Крім того, в Україні бракує міжнародного досвіду у врахуванні гендерних аспектів енергетичної безпеки та в запровадженні механізмів, які заохочують жінок до перепідготовки та розвитку бізнесу під керівництвом жінок. Зокрема, державний сектор може допомогти залучити жінок у галузь відновлюваної енергетики.
На заході з нагоди презентації дослідження представниця ООН Жінки в Україні Сабіна Фрейзер Гюнеш наголосила на критичному характері дискусії для розуміння того, як відповісти на російську агресію та підготуватися до відновлення, зазначивши, що атаки на енергетичну інфраструктуру не лише руйнують інфраструктуру країни, але й впливають на саму «тканину» людського існування.
“Енергія – це те, що ви не можете не помітити. Коли ви прокидаєтеся, ви вмикаєте світло, і ви перебуваєте в постійному контакті з енергією протягом дня, що робить ці проблеми дуже важливими”, – уточнила вона.
Представник ООН Жінки в Україні також зазначила, що жінки та чоловіки по-різному страждають від пошкодження енергетичної інфраструктури.
«Це впливає на доступ до освіти, працевлаштування та послуг, причому жінки стикаються з найбільшими труднощами», — заявив чиновник, підкреслюючи важливість досліджень, які усувають прогалину в знаннях і надають політичні рекомендації з цього питання.
На завершення Гюнеш закликала донорів та організації не ухилятися від участі у великому енергетичному секторі.
Дослідження пропонує декілька рішень для пом’якшення наслідків енергетичної кризи, особливо для жінок та інших уразливих груп. Він рекомендує, щоб уряди та місцеві органи влади запропонували всебічну підтримку — як фінансову, так і консультативну — а також запровадили гендерно-чутливу політику та створили спеціальні освітні програми для жінок у сфері енергетики. Важливо також забезпечити доступність і зрозумілість інформації про енергоефективні рішення.
Підприємства та енергетичні компанії заохочуються інвестувати в незалежні джерела енергії та передові енергоефективні технології, підтримувати працевлаштування жінок в енергетичному секторі та впроваджувати ініціативи соціальної підтримки своїх працівників.
Міжнародні організації та донори можуть зіграти ключову роль, збільшивши фінансування проектів гендерної рівності та жіночого підприємництва в енергетичному секторі. Вони також можуть сприяти зміцненню можливостей організацій громадянського суспільства, які зосереджуються на питаннях енергетичної безпеки, і підтримувати дослідження щодо гендерних аспектів енергетики.
Організаціям громадянського суспільства та активістам рекомендовано зосередитися на освітніх кампаніях, спрямованих на просування енергоефективності, спрямованих на жінок із вразливих демографічних груп, таких як літні жінки, жінки з обмеженими можливостями чи матері, а також на жінок-підприємців, щоб допомогти їм зменшити витрати на електроенергію. У сільській місцевості пріоритетом має бути сприяння використанню відновлюваних джерел енергії, таких як сонячні батареї чи біогазові установки.
Важливо, щоб місцеві громади та домогосподарства відстоювали та сприяли незалежним рішенням, особливо серед внутрішньо переміщених осіб та інших уразливих груп. Також доцільно впроваджувати навчальні програми з енергоефективності в школах і професійно-технічних закладах. Крім того, важлива підтримка жінок у бізнесі через навчальні ініціативи та формування партнерства з компаніями для реалізації жіночих проектів.
Важливо відзначити, що жінки, як правило, несуть основний тягар енергетичної кризи: через нестачу електроенергії та води вони зіткнулися з подвійним тягарем у повсякденному житті, догляді та роботі. Більшість респондентів зазначили, що догляд за сім’єю став більш складним для жінок, причому жителі південно-східного регіону та жінки середнього віку найбільше зазнали наслідків кризи.
