## Жінки в лавах ЗСУ: мотивація, професії та інновації у війську
Видання NPR (National Public Radio) представило детальний репортаж, що висвітлює роль жінок у захисті України. Матеріал зосереджується на причинах, які спонукають жінок приєднуватися до Сил оборони, а також на їхній службі, зокрема, як операторок FPV-дронів та наземних роботизованих комплексів (НРК) у 13-й бригаді та 2-му корпусі НГУ «Хартія».
Жінки-військові: добровільний вибір та розширення можливостей
Станом на початок 2025 року, чисельність жінок у Збройних Силах України перевищила 70 тисяч осіб. Оксана Григор’єва, радниця з гендерних питань ЗСУ, зазначає, що хоча це становить 8% від загального складу армії, порівняно з 2021 роком, кількість жінок-військовослужбовців зросла на 40%.
«До ухвалення відповідного закону у 2018 році, українське військо було значною мірою патріархальним, — коментує Григор’єва. — Жінки не мали юридичного права служити у бойових підрозділах або здобувати повний спектр військових спеціальностей у вищих навчальних закладах».
З початком російської агресії у 2014 році, жінки вже брали участь у бойових діях, вступаючи до добровольчих батальйонів та перебуваючи на передовій, проте офіційно не мали статусу учасників бойових дій. Нині ситуація кардинально змінилася: близько 20% курсантів — це жінки, а тисячі офіційно служать у бойових частинах. Серед них — льотчиці, артилеристки, операторки безпілотників та інженерки.
13-та бригада НГУ «Хартія», заснована на початку 2022 року українським мільйонером як добровольчий підрозділ, дислокується на північному сході Харківщини. Ця бригада відзначається високим рівнем забезпечення та передовими підходами до роботизованої війни.
Деякі підрозділи, зокрема «Хартія» та «Азов», що входять до складу Національної гвардії України, активно використовують жінок у своїх рекрутингових кампаніях, демонструючи різноманітність та професіоналізм своїх бійців.
Навесні цього року «Хартія» розпочала масштабну кампанію з набору, орієнтовану саме на жінок. Серед учасниць — солдат підрозділу наземних роботизованих систем, яка використовує позивний «Джесс». У репортажі вона зображена в полі, з рудим волоссям, зібраним білою стрічкою, за роботою з наземними дронами. Ці роботизовані комплекси відіграють ключову роль у логістиці, доставляючи на передову воду, харчування, пальне та боєприпаси.
«Я — єдина жінка в цьому підрозділі, — ділиться вона. — Мені 21 рік»
Операторки дронів: нова ера в українському війську
У одному з таборів «Хартії» на північному сході України, дві операторки дронів — Євгенія та Даша — працюють над складанням FPV-дронів-камікадзе. У затишній кімнаті, де присутній запах свіжої деревини, металу та кави, розміщено 3D-принтер, що свідчить про інноваційний підхід до виробництва.
19-річна Євгенія, яка обирає псевдонім «Фурія» на честь давньогрецьких богинь помсти, має зовнішність, що нагадує Ар’ю Старк з «Гри Престолів». Вона розповідає, що її часто запитують чоловіки-військові: «Що ти тут робиш?»
«Я відповідаю: мушу бути тут — і це все, що їм потрібно знати», — пояснює вона. — «А чому саме дрони? Напевно, тому, що мені подобається грати в комп’ютерні ігри», — додає Євгенія.
23-річна Даша, висока та зібрана, позивний «Галактика», до війни планувала кар’єру в поліції. Її мати, яка спочатку була стурбована її рішенням піти на військову підготовку, хотіла, щоб донька була «дружиною і матір’ю». «Але я обрала те, що вона називає чоловічою професією: жити з постійною загрозою для життя», — ділиться Даша.
Серед операторок дронів у підрозділі також Дарія, колишня програмістка, якій трохи за 30. Стоячи на розмоклій землі біля поля, вона тестує новий повітряний дрон. «Багато моїх родичів навіть не знають, що я тут, — зізнається Дарія. — Вони кажуть: “Їй треба поїхати до Європи, бути у безпечному місці”».
На початку повномасштабного вторгнення Дарія активно займалася волонтерством, приділяючи до 20 годин на день доставці продуктів та необхідних речей на передову. Проте, вона завжди відчувала, що її внесок міг би бути більшим.
«Я українка, я частина цієї країни, і я мушу допомагати», — наголошує Дарія.
Читайте також: Захисниці: історії українок, які залишили мирні професії і пішли на війну
Дарія успішно опанувала навички збирання та пілотування FPV-дронів, оснащених відеокамерами та системами дистанційного керування. Попри те, що деякі бригади не мали багато вакансій для жінок, у «Хартії» її експертизу в галузі безпілотних систем високо оцінили. «Вони знали, що робити зі мною», — зауважує вона.
Після вступу до армії Дарія втратила зв’язок з багатьма своїми друзями. Чоловіки-друзі виїхали за кордон, щоб уникнути мобілізації. Вона зізнається, що намагається не засуджувати їхній вибір.
«Це їхнє рішення, — з серйозним виразом обличчя говорить вона. — Вони можуть робити, що хочуть. Я не можу вимагати, щоб усі були як я. Хоча, мушу зізнатися, іноді цього б хотілося».
Повна версія матеріалу доступна за цим посиланням. Рекомендуємо ознайомитися та долучитися до підтримки бригади «Хартія», яка з 2022 року мужньо обороняє Харківщину та тримала ключові рубежі на Куп’янсько-Лиманському напрямку.
- 2-й корпус НГУ «Хартія»: Facebook I Instagram I Telegram
- 13-та бригада НГУ «Хартія»: Cайт I Facebook I Instagram I Telegram I YouTube
Порада від Українка новини: Ця стаття надає глибоке розуміння причин, що спонукають жінок брати до рук зброю, а також висвітлює їхню важливу роль у сучасній військовій справі. Дізнайтеся про мотивацію захисниць та їхні унікальні професії, що стають все більш затребуваними. Інформація про бригаду «Хартія» та її потреби допоможе тим, хто бажає зробити свій внесок у перемогу.
Дізнатися більше на: ukrainky.com.ua