Згадуємо книги, засновані на реальних подіях, у яких героїні рішуче йдуть до нового життя, попри дуже важке дитинство в закритих спільнотах — релігійних, кримінальних, маргінальних і просто небезпечних.
“Освічена”, Тара Вестовер
Від книги неможливо відірватися — з першої сторінки вона затягує у свій дивний світ — і не відпускає потім ще довго. Це автобіографічна історія дівчини, яка народилася в сім’ї мормонів, що живуть в очікуванні кінця світу. Всі її брати й сестри народжувалися вдома, їм заборонено було ходити в школу і приймати будь-які ліки; вони з дитинства працювали на автозвалищі в батька, до того ж часто — з ризиком для життя. Читати описи травм і каліцтв, які отримували діти, дуже страшно. Ще страшніше — розуміти, що через чи то жахливі помилки, то чи душевну хворобу голови сім’ї, чи усього відразу, діти залишалися без медичної допомоги й знеболювальних. Від усіх хвороб передбачалися гомеопатичні засоби, що їх виготовляла мати-травниця (яка, до речі, перетворила своє захоплення на суперприбутковий бізнес). Тара не знала точної дати свого народження (свята з таких приводів у родині не влаштовували), а свідоцтво про народження отримала, коли їй виповнилося 9. Читати дівчинку навчив старший брат – потайки; батьки цього не схвалювали б. Тара купила підручники й вчилася потайки від батька; їй вдалося вступити до мормонського університету без шкільного атестата, за результатами іспитів. Вона вчилася так блискуче, що отримала стипендію Білла Гейтса й право вчитися в Кембриджі та працювати в Гарварді.
Реклама.
Книга справила ефект вибухлої бомби; інтерв’ю з Тарою робив Білл Гейтс; він же назвав “Ученицю” найкращою книгою 2018 року. Книгу рекомендував Барак Обама, будучи президентом; про неї писали Vogue і New York Times, до того ж у списку бестселерів останнього вона була 40 тижнів. Страшна, але наснажлива історія, у якій дівчині довелося пережити фізичні страждання, домашнє насильство, складну інтеграцію в суспільство й заслужити приголомшливий хепі-енд.
“Неортодоксальна”, Дебора Фельдман
Серіал Unorthodox, що в 2020 увійшов до десятки найпопулярніших шоу Netflix, знятий за мотивами однойменної книги. Дебора Фельдман — прототип головної героїні “Неортодоксальної”, яку зіграла Шира Хаас. Дебора видала автобіографічний роман у 2012 році, коли позаду залишилося дитинство в хасидській комуні, божевілля батька, втеча матері, заміжжя в 17 років і народження дитини в 19. Коли синові виповнилося чотири, Дебора набралася мужності — і порвала із сім’єю, чоловіком і громадою. До втечі їй вдалося вступити в Sarah Lawrence College; мабуть, це й стало поштовхом до подальших змін у житті. До речі, освіта змінювала життя більшості головних героїнь цієї добірки. Події в книзі та в серіалі відрізняються, причому книга — набагато жорсткіша за екранізацію. Втім Дебору активно залучали до знімання: режисерка фільму — її берлінська подруга.
“Дика”, Шеріл Стрейд
“Дика. Небезпечна подорож як спосіб знайти себе”, Шеріл Стрейд
Для головної героїні, яка втратила матір, зруйнувала свій шлюб і фактично своє життя, катарсисом став піший похід завдовжки майже у 2 тисячі кілометрів. Наодинці. Вона перетинала розпечену пустелю, піднімалася на снігові гори, пробиралася гірськими стежками. І весь цей час вела напружену внутрішню роботу над собою.
Книгу екранізовано у 2014 році, її тепло зустріли критики й глядачі. У головній ролі — Різ Візерспун. Невелика модна деталь — історія прославила черевики марки Danner: вони красуються і на обкладинці книги, й у фільмі; рік потому в них з’являється на екрані Джеймс Бонд у фільмі “007.Спектр”. Черевики роблять в американському Портленді вручну, з натуральної шкіри.
“Клуб бездомних мрійників”, Ліз Мюррей
Головне, що треба знати про авторку цієї автобіографії, що увійшла до списку бестселерів New York Times, — вона була бездомною в старших класах, але це не завадило їй вступити до Гарварду, а потім стати однією з найвідоміших у світі мотиваційних спікерів. Представляючи її, люблять говорити, що вона виступала на одній сцені з Тоні Блером і Далай-ламою.
Ліз народилася в сім’ї наркозалежних людей, які потім заразилися ВІЛ. Після смерті матері дівчинка залишилася без даху над головою; вона за два роки закінчила підготовчу гуманітарну академію — і вступила в Гарвард. Історію її життя екранізували у 2003 році, а через сім років Ліз видала книгу, у якій описала весь пройдений шлях.
Постер фільму “Гарвардський бомж”
“Дівчина в перекладі”, Джин Квок
Люди звикли думати, що потогінні фабрики з неетичним бізнесом знаходяться десь в Азії, а благополучні Америка та Європа — осередок цивілізації, де експлуатації не допустять. В реальності все не так. Головна героїня книги, емігрантка з Гонконгу, переїжджає до США в пошуках кращого життя. Життя полягає в тому, щоб працювати на фабриці родички, отримуючи гроші. Кімберлі ходить у школу, а вечорами працює. Талановита дівчинка обожнює вчитися; заважає мовний бар’єр, але і його вона долає.
Історія частково заснована на реальних подіях, але автобіографією її назвати не можна: авторка теж переїхала до Брукліну із сім’єю в п’ятирічному віці, жила в жахливих умовах (таргани, холод, щури), поєднувала навчання з роботою, а потім виграла гарвардську стипендію. Паралельно вона працювала на чотирьох (!) роботах, захистила диплом з англійської й американської літератури, а потім вступила до Колумбійського університету.
“Замок зі скла”, Джаннетт Воллс
“Я сиділа в таксі й міркувала, чи не занадто вбралася для цього вечора. Підняла очі й побачила свою маму — вона копалася в смітнику”, — так починається приголомшлива автобіографічна книга Джаннет Воллс. Перший спогад дитинства Джаннет — вона в три роки варила собі сосиски, поки її мати писала картину в сусідній кімнаті, та її сукня загорілася. Такого роду епізодів у книзі буде більш, ніж достатньо, і щоразу важко буде визначити для себе, як класифікувати дії батьків — як інфантильність чи як жорстокість. Попри всі негаразди, у книги щасливий фінал, в авторки – склалася кар’єра та життя. Воллс отримала чудову освіту, стала спочатку журналісткою, потім — письменницею. Роман екранізований у 2017 році, головні ролі в ньому виконали Брі Ларсон, Наомі Воттс і Вуді Харрельсон.
