З 14 по 17 листопада в Українському Домі відбудеться книжковий фестиваль "Фундамент. Історії про культуру", який презентує розмаїття українських видань про культуру. У програмі фестивалю, який курують Анастасія Євдокимова й Богдана Неборак, — тематичні виставки, книжкова виставка-продаж та публічні події.
Одна з найцікавіших подій книжкової виставки — це вітрина самвидавів та зінів, яку курує команда книгарні "Фундамент", що розташована в Українському Домі. Напередодні фестивалю пропонуємо ознайомитися з деякими зінами та артбуками.
Реклама.
Що таке зіни
На території видавничої справи формат зіну існує вже майже сто років (а за деякими джерелами, понад п’ять століть) — і залишається своєрідною заповідною зоною, де автор може відверто говорити про важливе тією художньою мовою, яку обрав сам. Завдяки своїй демократичній природі зіни якнайширше репрезентують усе те, що зазвичай залишається у тіні, поза комерційним інтересом великих видавців, — інтимні теми, непопулярні думки, радикальні висловлювання та незвичні форми.
Втім, згідно з традицією зін-культури, автор не лише самостійно обирає тему й формат, а ще й власноруч розповсюджує примірники. Через це малотиражні видання часто перетворюються на рідкісні артефакти контркультури, що циркулюють колами друзів та поціновувачів і майже не сходять з орбіт. До фестивалю “Фундамент: історії про культуру” команда книгарні “Фундамент” збирає вітрину самвидавів, аби низові видавничі ініціативи з усієї країни виринули на декілька днів з темних вод андерграунду і постали у своєму розмаїтті перед широкою аудиторією.
Одним із небагатьох критеріїв для участі у відкритій вітрині є актуальність, тобто це мають бути самвидави, створені й опубліковані впродовж останніх років. Для нас ці роки позначені повномасштабною війною, і, так чи інакше, її тінь лягає на всі видання.
Undergird. Memory Dynamics II, Євгенія Майор
Зін Undergird. Memory Dynamics II Євгенії Майор представляє колекцію сканованих однобітних зображень — здебільшого це японські сканворди, розгадані чи незавершені покійною бабусею авторки до повномасштабного вторгнення, а також схеми для вишивки хрестиком та інші піксельні малюнки. Незавершені сканворди стали промовистим символом втрати. Як пише сама авторка, тут традиційна сітка й цифрова матриця сплітаються в єдину конструкцію, що стає основою для нових відбитків на пласті колективної пам'яті.
"Березовий листок", Тетяна Легка
Для роботи з власним досвідом, пам’яттю, особистими та сімейними архівами годі й шукати кращого формату, ніж зін. Зробити маленьку книжечку про себе — в цьому одразу чується дещо терапевтичне: щира інтенція, не провокована ринковою кон'юнктурою і взагалі нічим, окрім поклику опрацювати власну історію, написати її, поділитись нею. Поетичний зін "Березовий листок" авторка Тетяна Легка присвятила власному батькові Володимирові Легкому, який загинув цього року на Куп'янському напрямку. Сподіваючись допомогти іншим впоратися з темними часами, авторка ділиться своїм досвідом втрати, горювання та зцілення у спілкуванні з природою.
"Плетіння сіток", Адріана Довга
Фотокнига "Плетіння сіток" Адріани Довгої також про війну, але вже не про втрачене, а про набуте — про новий досвід спільності, залученості, причетності. Майстерно працюючи зі світлом і текстурами, авторка оповідає про кропітку працю плетіння маскувальних сіток, від фарбування тканин до відправки готових виробів на фронт. Палітурка напрочуд приємна на дотик, і цей тактильний аспект доповнює враження від сильного візуального ряду — справжня магія спілкування з книгою виникає тоді, коли відчуте перегукується з побаченим.
Polityka
Вислови про тотожність особистого й політичного назавжди втратили свою банальність — ми нарешті прийняли й усвідомили, що політика забарвлює всі сфери нашого життя. Зін "Polityka для початківців" від Кооперації Ко і Ку — це збірка сатиричних есеїв, в яких автори, серед іншого, розмірковують про владу та контроль, демократію, тоталітарні режими, патріархат, фемінізм, ліберторіанство, корупцію та деколоніальний поворот. І все це під акомпанемент дещо наївних, кумедних, еротичних малюнків, що зворушливо оприявнюють аспект особистого в політичному дискурсі.
Фотозін UK/UKRAINE Garden, Даша Подольцева
Особисте / комунальне — ще одна система координат, якою автори нерідко послуговуються в дослідженні міської культури. Фотозін Даші Подольцевої UK/UKRAINE Garden — це колекція спостережень за міськими просторами України та Англії. В нашому уявленні міський побут мусить бути охайним і невидимим, але інколи матриця дає збій, і комунальні працівники перестають діяти як функціонери, піддаються творчим імпульсам і винаходять несподівані рішення з використанням обмежувальних стрічок, дорожніх конусів, огорож і фарб найхимерніших відтінків. Авторка римує зображення таких моментів із фотографіями рослин, що пробиваються крізь асфальт чи бетон, і називає все це абсурдними садами. Парадоксально, але разом із тим, як ми вчимося любити свої міста, опікуватись історичними забудовами, створювати й зміцнювати урбаністичні спільноти, ми починаємо радіти стихійній торгівлі, несанкціонованому садівництву та іконам на деревах.
Фотозін Manus, Назар Підбережний
Формат зіну стає в пригоді й фотографам, аби підбити підсумок і надати певній серії робіт цілісної й завершеної форми. У фокусі уваги фотографів часто опиняються стосунки між фрагментом і цілим, адже іманентною властивістю самої фотографії є обмеження реальності рамкою кадру. До фотозіну Назара Підбережного Manus (лат. “рука”) увійшли фотографії рук у різних ситуаціях, такі промовисті, що їх легко можна категоризувати як портрети.
Фотозін Banner Book, Саша Курмаз
Загалом вуличній фотографії притаманна певна жадібність, пристрасне бажання вирвати з тканини реальності окремі моменти й заволодіти ними. Саша Курмаз працює з цим бажанням, зокрема, в площині буквального — його книга Banner Book складається з фрагментів рекламних банерів, вирізаних із їхніх контекстів просто на вулицях міста. Цікаво, що художник також фокусується на долонях: це жилаві масляно-смагляві руки бодібілдерок, руки, що стискають гантелі, телефони, стоматологічні зліпки, одна одну чи просто стискаються в кулак.
Окрім цієї роботи, художник представить на фестивалі ще декілька видань, серед яких фотозін РАЙ, безтурботна довоєнна пастораль київських вечірок, та абсолютно протилежна за емоційним навантаженням книга Awaiting the Apocalypse, сповнена есхатологічних передчуттів, трагічних заголовків, зображень катастроф і руйнувань.
Текст: Ніка Барциховська
Фото надані авторами видань
