24 серпня 1991 року було проголошено незалежність України. Автором ухваленого документа став дипломат і дисидент Левко Лук’яненко, який народився також 24 серпня. Визначальний для українського майбутнього текст складався з 20 лаконічних рядків. Згадуємо їх.
АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року,
— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,
— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,
— здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української
Радянської Соціалістичної Республіки урочисто П Р О Г О Л О Ш У Є Н Е З А Л Е Ж Н І С Т Ь У К Р А Ї Н И та створення самостійної української держави — У К Р А Ї Н И.
Реклама 
Територія України є неподільною і недоторканною.
Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.
Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.
24 серпня 1991 року
Про той вирішальний серпневий день письменник і депутат Володимир Яворівський згадував так: “кожен з нас десь на коліні писав свій Акт про незалежність. Але в Левка Лук’яненка був найкращий, бо він був юристом, і саме його акт зачитали з трибуни Верховної Ради”. Насправді ж ішлося про той випадок, коли історична справедливість взяла гору. І річ тут не в збігові дат народження людини й країни, а у видатній ролі, яку відіграв в українській історії автор Акта проголошення незалежності України. Після закінчення юридичного факультету Московського університету Левка Лук’яненка могла чекати вигідна кар’єра: він працював на Львівщині в райкомі КПРС, практикував як адвокат — і водночас… підпільно створював власну організацію, яка б на законних засадах пропонувала послідовний опір русифікації. У 1961 році 33-річного юриста засудили до страти за зраду батьківщини — з формулюванням “виношував ідею відриву УРСР від СРСР”. Він провів у камері смертників 72 дні, перш ніж суд замінив розстріл на 15 років таборів. Ледь повернувшись, у 1976-му Лук’яненко став співзасновником Української Гельсінської Групи й знову потрапив під арешт. Цього разу його визнали особливо небезпечним рецидивістом, бо смів розповідати світу про порушення прав людини в СРСР. Відтак цілком закономірним здається факт, що, загалом відбувши 26 років у радянських тюрмах і таборах, Левко Лук’яненко ввійшов у новітню історію як автор Акта проголошення Незалежності 24 серпня 1991 року й гасла “Наше завдання – завершити розвал Російської імперії”.
Цитати Левка Лук’яненка про незалежність і майбутнє України
Левко Лук'яненко
– “У генетичному коді українців закладено прагнення до незалежності. І хоч русичі втратили Київську Русь, народ зберіг пам’ять про своє коріння та прагнення до відновлення державності”.
– “У принципі Москва безсила проти України: 280 років українці допомагали московітам будувати російську імперію, а тепер доля зобов’язує нас її зруйнувати. І ми це зробимо”.
– “Коли ви боретеся за справедливу й моральну річ, це дає підтримку духовну. Я підніс синьо-жовтий прапор боротьби й маю пронести його стільки, скільки зможу, до самої смерті. А потім його підхопить хтось наступний і піднесе далі. Який я в цьому ланцюгу — не має значення”.
– “Працьовитість, талант і витривалість нашого народу перемелють усі труднощі, Україна повстане з руїни та буде вільна й заможна. Ми відродимося як нація, і молодь продовжить славні діла своїх героїчних пращурів”.
