Жан Кокто, народжений 5 липня 1889 року, є видатним універсальним діячем своєї доби, який уникав будь-яких обмежень. Він проявив себе як поет, драматург, прозаїк, художник, режисер та критик, проте завжди ідентифікував себе насамперед як поет, стверджуючи, що поезія пронизує живопис, кінематограф і театр. Кокто став центральною постаттю європейського модернізму, підтримуючи дружні стосунки з Пабло Пікассо, Марселем Прустом, Едіт Піаф та Коко Шанель. Його самобутність проявляється у здатності інтегрувати міфологічні мотиви з радикальним авангардом, створюючи сюрреалістичні, але при цьому вражаюче гармонійні світи. Його кінотвори, такі як “Кров поета” та “Орфей”, назавжди трансформували мову кінематографа, перетворюючи екран на полотно для візуальної поезії та сновидінь. Згадаємо його найвідоміші афоризми, де глибока філософія переплітається з іронією та витонченим розумінням людської сутності та мистецтва.
Жан Кокто
Реклама.
“Усвідомте, що саме вам закидає публіка, і розвивайте це. Саме в цьому полягає ваша унікальність”
“Оскільки вони не мали уявлення про неможливість, вони досягли успіху”
“Поет – це той, хто обманює, але завжди говорить правду”
“Мода швидкоплинна, і саме це робить її серйозною”
“Дзеркала мали б замислитись перед тим, як відображати обличчя”
“Я усвідомлюю, що мистецтво є абсолютно необхідним, але не розумію його мети”
“Справжня розкіш полягає не в володінні речами, а в можливості відмовитися від будь-якої зайвої”
“Письменник – це той, хто самотній, навіть перебуваючи з іншими. Поет – це той, хто з іншими, навіть будучи абсолютно самотнім”
“Головний недолік молодості полягає в тому, що вона з кожним днем зменшується”