Поділитися
З 31 травня по 9 червня в Києві відбудеться ХХІ Міжнародний фестиваль документального кіно Docudays UA, який покаже понад 60 фільмів з 30 країн світу. У програмі заплановано і показ 19 українських картин — серед них найгучніші прем'єри світового рівня, наприклад, "Мирні люди" Оксани Карпович, що стала однією з найобговорюваніших стрічок Берлінського кінофестивалю.
Тема фестивалю цьогоріч звучить як "10 років триденної війни, яка триває три сторіччя" і буде присвячена питанням історичної пам'яті та її крихкості. Розповідаємо про найцікавіші фільми Docudays UA.
Реклама
"Мирні люди"
31 травня Docudays UA відкриє одна з найгучніших прем'єр Берлінале — фільм української режисерки Оксани Карпович "Мирні люди". "Мирні люди" — картина, побудована на перехоплених розмовах російських окупантів зі своїми близькими. Це нетрадиційне роуд-муві деокупованими українськими територіями, яке демонструє руйнування, спричинені повномасштабним російським вторгненням. На цьогорічному Берлінському кінофестивалі фільм режисерки Оксани Карпович здобув спеціальну відзнаку від екуменічного журі в секції Forum і спеціальну згадку від журі Amnesty International.
В український прокат картина вийде 29 серпня.
"Київські файли"
Фільм відомого документаліста Вальтера Стокмана порушує тему прав і свобод людей у тоталітарному режимі. Стрічка розповідає про часи, коли Україні відкрили доступ до архіву КДБ СРСР, який містить безліч звітів про спостереження за громадянами. Герої — українська дисидентка, нідерландський шпигун-аматор та французька туристка, яку 50 років тому зрадив “коханий”, натрапляють в архіві на справи, відкриті на них самих.
"Дівчинка далеко від дому"
Cтрічка розповідає історію 13-річної гімнастки з Києва Насті. Здобувши перемогу на українському чемпіонаті разом із гуртом близьких подруг, Настя та її бабуся змушені тікати в Німеччину через війну в Україні. У незнайомому місті Ґелсенкірхен Насті доведеться почати все спочатку й жити з невідомістю: чи побачить вона колись своїх батьків і друзів знову?…
“Дівчинка далеко від дому” — спільна робота відомої української документалістки Аліси Коваленко, чий фільм “Домашні ігри” (2018) потрапив у програму найвідомішого у світі кінофестивалю документального кіно IDFA, та Сімона Леренґа Вільмонта, режисера фільму "Будинок зі скалок", що торік представляв Україну на "Оскарі" та здобув нагороду на кінофестивалі Sundance.
"Фото на пам'ять"
“Фото на памʼять” — есей-оповідь про війну з точки зору трьох поколінь жінок. Між Ольгою, її матірʼю (патологинею, яка працює в морзі, де, на диво, безпечно під час обстрілів) та її бабусею. Записи їхніх розмов перемежовуються фотографіями та відео з сімейного архіву, новинами та колективними образами, які зображують історію України протягом останнього століття.
Прем'єра фільму донеччанки Ольги Черних відбулася на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA).
"Моногамія"
У "Моногамії" ізраїльський режисер Охад Мільштайн досліджує тему інтимності в довготривалих стосунках. Працюючи над стрічкою, режисер ставить собі задачу: повернути кохання, яке колись буяло між його батьками, та дослідити, чи справді кохання може витримати випробування часом?
"Трішки чужа"
Нова робота відомої української телережисерки родом з Маріуполя Світлани Ліщинської. "Трішки чужа" — важлива і напрочуд актуальна історія про чотири покоління українок з однієї сімʼї, які досліджують руйнування своєї національної ідентичності через повномасштабне вторгнення Росії.
"Мадлен"
Щотижня іммігрантка з Бразилії Ракель (41 рік) відвідує свою подругу Мадлен (107 років) у будинку для пенсіонерів у Монреалі й намагається вмовити її вийти на вулицю. Старша жінка відмовляється: їй більше нічого робити на вулиці. Ракель не здається і знаходить спосіб взяти Мадлен із собою в подорож до моря на авто.
Анімований документальний фільм "Мадлен" бразильсько-канадської режисерки Ракель Санцінетті — справжній гіт світових кінофестивалів. Він був показаний загалом на 40 кінопоказах і здобув 11 нагород.
"Тіло"
Стрічка режисерки і письменниці Петри Селішкар про два десятиліття надзвичайного життя її близької подруги Уршки, яка бореться із рідкісною автоімунною хворобою. Щемкий фільм про прийняття себе та можливості людського тіла, знятий у копродукції Словенії, Хорватії, Північної Македонії.
"Коли вони були підлітками"
Красива поетична картина тайванського режисера Ю-Ень Ліня розповідає про 19-річного Тудоу, який живе з дядьком та братом. Він віддалений від рідних і змалку забезпечує себе, виконуючи небезпечну роботу, наприклад, перевозячи ритуальний папір чи весняні пестициди. Щоб заробити на життя, він користується “сірими зонами” та лазівками в законодавстві. Режисер змальовує життя молоді в сільській місцевості Юнлінь у Тайвані, яка мріє, прагне побудувати краще життя, ніж у своїх батьків, і готова ризикувати.
