Ми зібрали найцікавіші вернісажі весни, які можна буде відвідати у Києві та Львові: від унікальної виставки графіки Тараса Шевченка до проєкту про художниць школи бойчукізму.
"Весна. Жіночі імена бойчукізму"
Український Дім, з 5 березня
Одна з найважливіших виставок весни — проєкт, присвячений жінкам-художницям школи бойчукізму. Експозиція висвітлює імена Оксани Павленко, Антоніни Іванової, Віри Бури-Мацапури, Софії Налепинської-Бойчук, Марії Холодної, Ярослави Музики та інших визначних мисткинь того періоду. Бойчукізм постає як багатогранний мистецький простір, у якому внесок жінок мав ключове значення для формування нового візуального коду, наголошують куратори проєкту.
Особлива роль бойчукісток полягає також у збереженні спадщини. Після масових репресій митців школи під час радянського терору бойчукізм було оголошено ворожим, а його твори — приреченими на знищення. Архівні матеріали нищилися, розписи замальовувалися, імена зникали з публічного обігу. У цій атмосфері страху та жорсткого контролю саме жінки стали мовчазними хранительками пам’яті: Оксана Павленко, Ярослава Музика та Антоніна Іванова пережили ці роки й зберегли у великій таємниці частини мистецької спадщини бойчукістів — ескізи, роботи, спогади, саму ідею школи.
Реклама.
Групова виставка “Радість”
PinchukArtCentre, кінець березня
Наприкінці березня PinchukArtCentre представить дві нові експозиції — масштабний груповий проєкт “Радість”, у якому українські та міжнародні митці досліджують одну з найважливіших емоцій, що надає нам сил у складні часи, та виставку Дослідницької платформи, яка фокусується на роботах українських митців 2000–2010-х років, що працювали з темою тілесності (тіло як інструмент самоідентифікації та опору).
Виставку “Радість” також буде презентовано в межах паралельної програми Венеційської бієнале у травні цього року.
"Диспаратес. Виставка Франсиско Гойя"
Музей Ханенків, квітень-червень
Цьогоріч світ відзначає 280 років із дня народження видатного іспанського митця Франсиско Гойї. До цієї дати в Музеї Ханенків відкриється велика виставка, яка вперше в Україні представить гравюри митця, а також твори сучасних художників, що вступають у діалог із Гойєю.
Виставка української ілюстрації
Мистецький Арсенал, кінець березня – травень
Виставка присвячена дослідженню сюжетів української ілюстрації першої третини ХХ століття та їхнього взаємозв’язку із сучасною ілюстрацією та мистецтвом. Як одне з найдоступніших і найдемократичніших медіа, ілюстрація давала змогу висвітлювати важливі теми й розповідати про історію, спадщину та майбутнє. Саме перша третина ХХ століття стала точкою відліку в цій історії — періодом, який значною мірою сформував обличчя сучасної української ілюстрації.
“ВІН: Тарас Шевченко. Художник”
Львів, Zenyk Art Gallery, до 20 червня
“Він: Тарас Шевченко: художник” — унікальна виставка, яка дає змогу ближче познайомитися із Шевченком-художником. У залах львівської галереї Zenyk Art Gallery зібрано 58 живописних і графічних творів різних періодів. Виставковий проєкт розкриває Шевченка не лише як класика літератури, а як цілісного митця європейського масштабу — новатора, чия візуальна мова резонує із сучасними мистецькими практиками.
Виставка Павла Макова
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, квітень
Національний музей у Львові навесні представить велику виставку художника й графіка Павла Макова. Вона стане своєрідним продовженням проєкту, який узимку було представлено в київській галереї The Naked Room; зокрема, тут покажуть роботи із серії “Абракадабра”. У цьому проєкті митець фіксує стан після завершення великого циклу, над яким працював останні 11 років, і потребу “договорити”, коли головне вже ніби сказано.
“Дивлячись у розриви IV”
Львів, Jam Factory Art Center, до 17 травня
У новому львівському Jam Factory Art Center цієї весни триватиме виставка про самотність у час війни під кураторством художника Нікіти Кадана. “Дивлячись у розриви” — виставковий цикл, що пропонує погляд на історію та сучасність українського мистецтва як на простір розривів, втрат і відсутностей.
“Історія українського мистецтва — це розірвана історія і водночас історія розривів. Перервані оповіді, знищені твори, репресовані автор(к)и, гучне мовчання, переписування минулого згідно з щоразу новою панівною ідеологією, трагедії конформізму та віртуозність самовиправдання, ламання себе через коліно, перевзування в повітрі, зміна імені на півдорозі, розщеплення особистості. Або мученицьке самоспалення з подальшим перетворенням попелу на бронзу. А бронза, як відомо, щоразу краде в попелу його сенс. Чи можливо вештатися ландшафтом катастрофи? Чи є фланери на кривавих землях? Відповідь цієї виставки ствердна”, — каже Нікіта Кадан.
Серед учасників: Жанна Кадирова, Ксенія Гнилицька, Юрій Іздрик, Олег Голосій, Ярема Малащук та Роман Хімей.