Ці аромати не знайти на basenotes, fragrantica чи sephora: вони продаються у церковних крамничках та в маленьких “лампових” інстаграм-магазинах. Чому світ збожеволів від “канонічних” ароматів ладану та миру та чи варто прибирати з поличок нішеву парфумерію на користь доступних у всіх сенсах ароматів?
Реклама.
“Маленька пробірка з написом Jerusalem, жодного опису нот. Запах спочатку солодкий, потім — церковний ладан. Пахне, наче від священика, який з’їв шоколадку”, — розповідає фоторедакторка Vogue UA Еліза Прожейко про аромат, який нещодавно придбала у Володимирському соборі.
Керівниця СМО “Етнодім” Ірина Катюк, яка щонайменше 15 років присвятила роботі в L’Oréal Group у Парижі та Києві, каже, що теж практикує парфумерно-церковний шопінг. Замість парфумів вона купує свічки — “Вони пахнуть медом і ладаном. Спокійно й тепло. Немов з бабусею за руку в церкву зайшов”.
Трендс, тікток та інстаграм підкорив новий напрямок: неофіти та досвідчені користувачі здійснюють світські набіги на церковні крамниці — і створюють небачений донині попит на парфуми, свічки, ладан та миро.
Чому люди зацікавились “церковними” ароматами
“Сьогоднішній інтерес до “церковних” запахів має не так естетичне, як психологічне підґрунтя, — каже парфумер, ольфактолог, парфумерний експерт Богдан Зубченко. — Люди живуть у стані тривоги й невизначеності — і природно шукають опори. Найпростіший шлях — повернення до знайомого досвіду, часто з дитинства”. Тож ті, хто в дитинстві хоча б іноді бував у церкві, точно пам’ятають аромати, які там панували: ладан, миро, смоли. Варто вдихнути їх знову — і можна телепортуватися в безтурботність.
Парфумерний блогер Даніїл Прибильський, відомий в інстаграмі як @king.of.fragrance.s, вважає, що тренд прийшов із західного сегмента тіктоку, де блогери почали активно романтизувати готичну та храмову естетику. “В моду повернулася “справжня ніша”, тільки тепер у пірамідах ароматів можна побачити дивні ноти: свячена вода, віск від свічок, холодна підлога собору чи навіть сира земля (приклади брендів — румунський Toskovat чи італійський Filippo Sorcinelli)”.
Даніїл каже, що в дослідженні “церковно-парафіяльних” ароматів українці пішли значно далі: “Замість того, щоб просто купувати дорогі флакони з “запахом церкви” від відомих брендів, ми почали шукати автентичні аромати безпосередньо в церковних крамницях. Це виявилося набагато цікавішим досвідом: знайти справжні ольфакторні скарби там, де раніше їх ніхто не шукав. Саме такий запит на “трушність” і підігрів інтерес до церковних крамниць як до джерела недорогого, але дуже характерного продукту. І це справжній парфумерний панк-рок”.
Які аромати можна знайти в церковній крамниці
Смирна, ладан, миро — все це можна знайти у церковній лавці (навіть в азарті нестримного шопінгу не варто підтримувати московський патріархат). Але що це за субстанції і звідки вони беруться?
У книзі “Мисливець за есенціями: Подорож до джерел світових ароматів” французький експерт із натуральної сировини для парфумерії Домінік Рок пише: “Смирна — це смола дерев роду Commiphora, а ладан — смола дерев роду Boswellia. Ці дерева ростуть у регіоні, що простягається від сходу Оману та півночі Ємену до Еритреї й Ефіопії, охоплюючи все північне узбережжя Африканського Рогу та спускаючись до Кенії. Смирна й ладан — це камедь-смоли, природні соки, що витікають через надрізи на дереві. Вони частково розчинні у воді та частково — в спирті.
Богдан Зубченко зазначає, що ладан має сухий, димний, смолистий підтон з деревною структурою, а ось смирна — глибша, з вологим, майже землистим підтоном, що іноді асоціюється з грибами, сирістю.
Важливо розрізняти смирну, яку ще називають мирра, та миро. Мирра — це ароматична смола дерев роду Commiphora: природний інгредієнт із гірким, терпким, бальзамічним запахом. За біблійною традицією, саме мирру принесли волхви як один із дарів Ісусу.
Миро ж — це складна багатокомпонентна суміш, яку готують на основі оливкової олії (єлею) з додаванням вина, ароматичних трав і смол — зокрема й самої мирри.
Саме за цим “церковним коктейлем” сьогодні полюють мисливці за автентичними запахами. Освячена суміш, яку в церковній традиції готують під час особливого чину мироваріння, створює той самий теплий “неземний” шлейф. Прибильський зазначає, що миро пахне хвойно, димно, з відтінками шкіри та гіркуватих степових трав і пудрових квітів. “Навіює вайб старовинного флорентійського бренду Santa Maria Novella, який, до речі, теж продається в аптеці при соборі”.
Богдан Зубченко радить звернути увагу на опопонакс — смолу, яка має теплий, бальзамічний, трохи солодкуватий профіль, ближчий до бензоїну чи стіраксу. Саме він входить до базового акорду легендарних парфумів Shalimar, Guerlain.
Плюси, мінуси, підводні камені
Ціни на нішеву парфумерію постійно зростають: флакон “ніши” 100 мл сьогодні обійдеться в суму від 10 тис. грн. На цьому тлі 40 грн за флакончик 10 мл з роллером у церковній крамниці спокушає. На додачу, досвід шопінгу в церковній крамничці легко дасть фору купівлі в модних сучасних просторах. Жоден із них не похизується склепіннями, що тягнуться в небо, вітражами, фресками та золотим світлом, що ллється з купола в храмі. Хіба що блотерів не дадуть.
Чи не привід це перейти на “богоугодні” аромати? На жаль, відповідь: “Ні”.
Чи аромати з церковних крамниць складуть конкуренцію парфумам?
Богдан Зубченко пояснює, що навіть парфумерні матеріали, які продаються в церквах — той же ладан, що тліє в кадилі священика, — для парфумів непридатні. “Ладан для кадіння не годиться для парфумерної композиції — він не підлягає настоюванню і не дає парфумерного матеріалу: навіть якщо зробити з них тинктуру на спирті, нічого не вийде”.
Богдан пояснює, що ладан відрізняється навіть зовні. І якщо парфумерний — це рідина, оброблена за певними стандартами, то церковний — це грудочки матеріалу.
Даніїл Прибильський додає, що справжня смола ладану (наприклад, із Сомалі) — річ недешева, тому в храмах зазвичай використовують “Афонський ладан”. “Це суміш смол хвойних дерев та смоли дерева дамар, яку подрібнюють у порошок, додають ефірні олії та замішують у “тісто”, яке потім нарізають на маленькі фракції. Справжній ладан твердий і не має однакових форм. Але “Афонський ладан” пахне приємно: від солодких, майже ванілінових обертонів до зелених і свіжих контрапунктів”.
Чи безпечні no name ароматичні олії з церкви?
“Формально на шкіру можна наносити будь-що, — каже Богдан Зубченко. — Зрештою, це ваша справа”. Втім, парфумер закликає пам’ятати про кілька речей:
- Продукти з церковних крамниць не створені для парфумерного використання
“Часто це базова олія (оливкова чи жожоба) з мінімальною кількістю ароматичної сировини, — каже Зубченко. — Тобто концентрація активних речовин у ній дуже низька, і не варто очікувати ані розкриття, ані стійкості, ані шлейфу (дифузії)”.
- “Церковні” олії, де часто навіть не зазначений склад, можуть викликати алергію
“Навіть якщо сама речовина не викликає реакції, вона може включатися в інші біохімічні процеси, запускати сенсибілізацію, провокувати алергію, якої раніше не було — наприклад, через перехресні реакції з пилком чи іншими алергенами. Тому натуральне — не дорівнює безпечне, — наголошує Богдан.
Оскільки нюх напряму пов’язаний із пам’яттю, в пошуку нових ольфакторних вражень варто не зануритися в бентежні спогади. Адже ладан може асоціюватися не лише зі спокоєм чи святом, а й із досвідом втрати — наприклад, прощанням у церкві. І тоді аромат запускає зовсім інший емоційний сценарій, ніж той, на який ми розраховуємо, досліджуючи парфумерні тренди.