## ЄС та “Талібан”: перші переговори в Брюсселі щодо мігрантів викликали обурення правозахисників
Представники Європейського Союзу вперше провели в Брюсселі офіційні переговори з делегацією руху «Талібан». Ключовим питанням обговорення стало повернення афганських мігрантів до їхньої батьківщини. Цей крок викликав різку критику з боку правозахисних організацій, які застерігають, що депортація людей до країни, де систематично порушуються права людини, може наражати їх на небезпеку.
Як повідомляє Associated Press, афганці наразі є однією з найбільших груп осіб, які шукають притулку в країнах ЄС. Водночас, багато держав Євросоюзу прагнуть прискорити процес депортації тих, кому було відмовлено у наданні притулку, або хто скоїв злочини на території приймаючих країн.
Речник Міністерства закордонних справ «Талібану» Абдул Кахар Балхі назвав візит «історичним». За його словами, п’ятичленна делегація зосередилася на таких питаннях, як зміцнення довіри, дипломатична присутність талібів у Європі та створення «гідного механізму повернення» для афганських громадян.
Зустріч проходила в невизначеному місці в столиці Бельгії, де розташовані головні офіси ЄС та НАТО. Європейська комісія повідомила, що організувала переговори спільно зі Швецією, і в них взяли участь представники 15 з 27 країн-членів ЄС.
Критика з боку правозахисників
Правозахисні організації висловили обурення цим кроком, наголошуючи, що подібні переговори можуть поставити під загрозу як афганців, що перебувають у Європі, так і тих, хто залишається в самому Афганістані.
- Ферешта Аббасі, дослідниця Human Rights Watch, зазначила, що будь-яка взаємодія з талібами повинна насамперед бути спрямована на захист прав людини та забезпечення відповідальності за порушення. Вона вважає, що співпраця у питаннях примусового повернення афганців підриває довіру до європейських держав, які водночас засуджують зловживання з боку талібів.
З моменту захоплення влади у 2021 році, таліби запровадили жорсткі обмеження прав, особливо для жінок і дівчат. Було заборонено дівчатам здобувати освіту після початкової школи, суттєво обмежено доступ жінок до ринку праці, а також встановлено суворі правила щодо їхньої поведінки та зовнішнього вигляду.
Жодна країна ЄС офіційно не визнала уряд талібів. Водночас, сама зустріч у Брюсселі стала символічним кроком до послаблення міжнародної ізоляції руху. Хоча з 2021 року більшість країн припинили офіційні дипломатичні контакти, рух поступово розширює свою присутність у Європі.
- Малала Юсафзай, лауреатка Нобелівської премії миру, висловила глибоке занепокоєння діалогом між ЄС та талібами. Вона наголосила, що Європа не повинна легітимізувати режим, відповідальний за одну з найтяжчих сучасних криз у сфері прав людини, і будь-які контакти мають базуватися на захисті прав афганських жінок і дівчат.
Особливості зустрічі
Члени делегації отримали спеціальні візи з обмеженим терміном дії. Вони мали право перебувати в Бельгії лише 24 години та не могли відвідувати інші країни Шенгенської зони.
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево пояснив, що країна видала візи на прохання Європейського Союзу. Він підкреслив, що проведення зустрічі не означає визнання чи легітимації режиму талібів.
Оскільки ані Бельгія, ані ЄС офіційно не визнають владу талібів, переговори не проводилися на території установ, що належать європейським інституціям або бельгійській державі.
Посилення міграційної політики
Тиск на ЄС з вимогою посилити міграційну політику останніми роками зростає. Представник Європейської комісії Маркус Ламмерт зазначив, що зустріч відбулася на прохання більшості держав-членів. Він нагадав, що у жовтні 20 країн ЄС підписали лист із закликом посилити міграційну політику, зокрема збільшити кількість депортацій.
За словами Ламмерта, держави-члени доручили Єврокомісії координувати технічні переговори щодо повернення мігрантів, проте це не означає офіційного визнання талібів.
Це була перша зустріч талібів із представниками ЄС на території Євросоюзу, але сторони вже контактували раніше. У січні Європейська комісія відправляла місію до Кабула, а ЄС зберігає персонал в Афганістані.
Міністерка з питань міграції Бельгії Аннелін ван Боссуйт, одна з ініціаторок листа, наголосила, що Європа більше не може дозволити собі бездіяльність і потребує спільного, жорсткішого підходу для відновлення контролю над міграцією та безпекою. Вона також зазначила, що з 22 870 афганців, яким було наказано залишити країни ЄС, фактично повернулися лише близько 2%.
Гуманітарна криза в Афганістані
Гуманітарна ситуація в Афганістані продовжує погіршуватися. Лише за останній рік близько трьох мільйонів афганців були змушені повернутися з Пакистану та Ірану, що загострило кризу в країні, яка вже страждає від нестачі продовольства, економічних проблем та міжнародних санкцій.
Ів Гедді, директорка офісу Amnesty International при європейських інституціях, підкреслила, що неприпустимо намагатися депортувати людей до країни, яка з моменту захоплення влади талібами стала ще небезпечнішою.
Під тиском політичних сил, що вимагають жорсткішого контролю над міграцією, ЄС нещодавно ухвалив масштабні зміни до міграційного законодавства. Ці зміни передбачають збільшення кількості депортацій, створення центрів повернення мігрантів, розширення можливостей внутрішнього контролю, посилення охорони кордонів та розвиток контактів із владою талібів.
На тлі продовольчої та економічної кризи Афганістан гостро потребує міжнародної гуманітарної допомоги. Водночас, таліби прагнуть послабити свою міжнародну ізоляцію.
Нагадаємо, що у Кандагарі представники «служби моралі» талібів закликали чоловіків передавати їм жінок, які нібито «не слухаються», для «виправлення».
Порада від Українка новини:
Ця інформація є важливою для розуміння складних міжнародних відносин та міграційних процесів. Для українців, які можуть мати афганських знайомих або цікавляться глобальними безпековими викликами, ця новина пояснює, чому ситуація в Афганістані та політика ЄС щодо мігрантів тісно пов’язані. Вона також підкреслює важливість дотримання прав людини навіть у складних політичних переговорах.
Подробиці можна знайти на сайті: zmina.info