Написано на основі численних звернень «жінок у очікуванні» до автора, психолога Олександра Гоменюка
Вітаємо. Цей набір методичних рекомендацій призначений для вас. Для жінки, яка чекає. Для матері, яка намагається заснути вночі. Для дружини, яка зберігає спокій, знаючи, що «ти не можеш впасти». Для тієї, хто приховує свої страждання. Для тієї, хто почувається виснаженою. І для тієї, хто, всупереч усім труднощам, продовжує сподіватися.
Можливо, ви вже знаєте, що ваша кохана людина жива. Можливо, ви не мали від неї звісток кілька місяців. А може, його повернення не за горами, і ви готуєтеся возз'єднатися з кимось, хто здається не таким, як ви колись знали.
Це не просто методологічний посібник. Це спроба поспілкуватися з вами ніжно, щиро та людськи. Тут немає остаточних відповідей. Однак, тут є досвід, реальність, психологічне розуміння та багато тепла. Найголовніше, що цей простір визнає ваше право на ваші емоції. На ваше виснаження. На ваші трансформації.
Бо людина, яка повернеться, зміниться. Але й ти також змінився. Саме ці двоє перетворених особистостей повинні побудувати нові стосунки.
Можливо, воно буде глибшим.
Можливо, це буде автентичніше.
Можливо, це буде щиро.
◄1► ПСИХООСВІТА ТА ПІДГОТОВКА ДО ВОЗЗ'ЄДНАННЯ З КОЛУБНОЮ ЛЮДИНОЮ З ПОЛОНУ
Що відбувається з людиною після полону?
Полон – це не просто ув’язнення у ворожому середовищі. Він втілює досвід повної втрати контролю над власним тілом, часом, безпекою та гідністю. Людина може відчувати такі симптоми, як:
● гіперзбудження (нездатність розслабитися);
● уникнення (бажання забути, небажання обговорювати переживання);
● нав'язливі спогади;
● емоційне «похмілля» (відчуття відірваності від реальності).
► Поради психолога:
Не вимагайте розповідей чи пояснень. Людина, яка пережила полон, пережила досвід, який важко висловити словами. Іноді мовчання слугує щитом, а не ознакою байдужості.
ОЧІКУВАННЯ ПРОТИ РЕАЛЬНОСТІ
Уявляючи собі повернення коханої людини, ми часто уявляємо собі сцену, що нагадує фільм: возз'єднання, сповнене обіймів та полегшення. Однак важливо розуміти, що повернення з полону — це не кінцева точка, а початок нової подорожі. Ви обоє еволюціонували. Прийняття цієї зміни є надзвичайно важливим.
► Поради психолога:
Замість того, щоб сказати: «Я так хотів, щоб ти повернувся і все повернулося до норми», висловіть:
«Я вчуся приймати ту людину, якою ти став. І я вчуся приймати нову версію себе у твоїй присутності».
ЯК ЕМОЦІЙНО ПІДГОТУВАТИСЯ?
1. Полегшіть внутрішній тиск. Не відчувайте себе зобов'язаними «бути сильними» або «знати все» одразу. Ви маєте право відчувати невпевненість.
2. Обговоріть свої тривоги з фахівцем. Якщо можливо, подумайте про те, щоб запланувати одну або дві зустрічі з кризовим психологом.
3. Підготуйтеся до тривалого процесу. Адаптація не відбудеться за тиждень чи місяць.
4. Залучайте своїх близьких. Ваша мережа підтримки не обмежується вашими стосунками з особою, яка повернулася, а охоплює й громаду.
► Поради психолога:
Створіть привітний простір для особи, яка повернулася. Уникайте гучних зібрань або натовпів. Дозвольте особі «приземлитися» в мирному та безпечному середовищі. Часто після полону навіть знайомі запахи чи кольори можуть викликати стрес.
ЩО КАЖИТИ І ЧОГО НЕ КАЖИТИ
Підтримуючі фрази, що сприяють створенню безпечного середовища:
● «Я тут. І мені нікуди не поспішати».
● «Ваші почуття важливі. Ви можете відчувати гнів, мовчання або біль».
● «Я знову вчуся бути з тобою. Ми разом з цим впораємося».
Фрази, які можуть завдати шкоди (навіть якщо вони мають добрі наміри):
● «Отже, що ж там сталося…»
● «Ти чоловік – ти маєш бути сильним».
● «Нам потрібно забути і рухатися вперед».
● «Усі інші впоралися, але що робити, якщо ви не зможете?»
► Поради психолога:
Ваша мовчазність, увага та терпіння — найефективніша початкова підтримка. Якщо ви не знаєте, що сказати, сядьте поруч із ними, візьміть їх за руку та просто будьте присутніми.
СИГНАЛИ, НА ЯКІ СЛІД ЗВЕРНУТИ УВАГУ
Зверніть увагу на ці попереджувальні знаки:
● часті спалахи гніву без причини;
● тривале мовчання або відмова від спілкування;
● зловживання психоактивними речовинами, зокрема алкоголем, снодійними засобами або транквілізаторами без медичного призначення;
● самозневажливі зауваження: «Я вже не чоловік», «Я негідний», «Шкода, що я не повернувся».
► Поради психолога:
Якщо ви помітили тривожні симптоми, зверніться до них безпосередньо та спокійно:
«Мені боляче бачити, як ти страждаєш. Я тут для тебе. Давай звернемося до спеціаліста. Звернення за допомогою — це акт турботи про нас обох».
ВАШІ ПРАВА ТА ОБМЕЖЕННЯ
Важливо пам'ятати:
● Вам не потрібно виконувати ролі лікаря, психолога та рятівника одночасно.
● Ви також пережили травму – очікування, страх, безсонні ночі, постійну напругу
Источник
