Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) представила профілі чотирьох кримських татарок, які зазнають утисків від російських правоохоронців на окупованому півострові у справі про нібито зв’язок із організацією «Хізб ут-Тахрір». Йдеться про Есму Німетуллаєву, Насібу Саідову, Ельвізу Алієву та Февзіє Османову.
Про це повідомило видання ZMINA.
У своїх матеріалах USCIRF наголошує, що згаданих жінок утримують через їхні релігійні переконання та зв’язок із певною релігійною спільнотою. Усі четверо перебувають під вартою після обшуків, проведених російськими силовиками в їхніх помешканнях у жовтні 2025 року.
Історії затриманих
Есма Німетуллаєва
Есма Німетуллаєва – мати п’ятьох дітей і дружина кримськотатарського політв’язня Ремзі Німетуллаєва. Російські правоохоронці провели раптовий обшук у її домі в Бахчисараї рано-вранці 15 жовтня 2025 року. Під час слідчих дій вони шукали релігійну літературу, яка, згідно з російським законодавством, вважається забороненою. Після цього Німетуллаєву було затримано та звинувачено у можливій причетності до «Хізб ут-Тахрір».
Насіба Саідова
Насіба Саідова – наймолодша з чотирьох жінок. Вона здобувала педагогічну освіту у коледжі та працювала вихователькою у дитячому садку. Її оселю в селі Холмівка Бахчисарайського району також обшукали 15 жовтня. Після слідчих дій Саідову було затримано та поміщено до слідчого ізолятора. Російська сторона інкримінує їй нібито участь у діяльності «Хізб ут-Тахрір».
Ельвіза Алієва
Ельвіза Алієва була студенткою та працювала продавчинею у пекарні в Сімферополі. Російські силовики здійснили обшук у її будинку в селі Долинне Бахчисарайського району, після чого затримали жінку. Їй також висунуто обвинувачення у нібито участі в «Хізб ут-Тахрір».
Февзіє Османова
Февзіє Османова була залучена до роботи у сімейному магазині. Її будинок в Орлівці, поблизу Севастополя, був обшуканий російськими правоохоронцями до світанку 15 жовтня 2025 року. Після цього Османову затримали та помістили до СІЗО. Серед іншого, правоохоронці вилучали з помешкання релігійну літературу.
Контекст переслідувань
Затримання чотирьох кримськотатарських жінок є черговим епізодом у тривалій практиці переслідування мусульман Криму за звинуваченнями у причетності до «Хізб ут-Тахрір». Російська Федерація заборонила цю організацію у 2003 році, визнавши її терористичною. Важливо зазначити, що в Україні «Хізб ут-Тахрір» не заборонена, а міжнародні правозахисні організації неодноразово вказували на відсутність доказів того, що фігуранти кримських справ готували чи здійснювали насильницькі дії.
У своєму щорічному звіті про стан свободи віросповідання USCIRF також зафіксувала системні порушення з боку Росії на тимчасово окупованих українських територіях. Комісія зазначає, що російська влада поширила свою репресивну систему у сфері релігії на захоплені землі. На окупованих територіях російська влада забороняє певні релігійні об’єднання, накладає штрафи на громадян за так звану «незаконну місіонерську діяльність», проводить обшуки у релігійних громадах, конфіскує майно та затримує релігійних лідерів і вірян.
Окремий розділ звіту присвячений становищу кримських татар-мусульман. Сотні з них перебувають за ґратами, отримавши тривалі терміни ув’язнення – від 10 до 24 років – за звинуваченнями, пов’язаними з нібито участю у «Хізб ут-Тахрір». Серед підстав для переслідування російська влада використовує зберігання релігійної літератури та обговорення релігійних і політичних питань. USCIRF також зафіксувала свідчення кримськотатарських політв’язнів про катування, неналежне надання медичної допомоги, примусове гоління бороди, вилучення релігійної літератури, заборону на молитви та інші форми жорстокого поводження. Зокрема, у квітні 2025 року російський військовий суд призначив п’ятьом кримським татарам по 14 років позбавлення волі, а ще одному – 11 років за нібито участь у «Хізб ут-Тахрір».
За результатами аналізу ситуації у 2025 році USCIRF рекомендувала Державному департаменту США повторно внести Росію до списку країн, що викликають особливе занепокоєння через систематичні порушення свободи віросповідання. Профілі чотирьох кримськотатарських жінок у базі USCIRF на цьому тлі висвітлюють ще один аспект російських репресій в окупованому Криму – переслідування жінок-мусульманок через їхні релігійні переконання та звинувачення у причетності до «Хізб ут-Тахрір».
Раніше видання ZMINA повідомляло, що окупаційний Київський районний суд Сімферополя продовжив запобіжний захід фігуранткам так званої «жіночої Бахчисарайської групи «Хізб ут-Тахрір». Їх залишили під вартою до 14 вересня 2026 року.
Варто також нагадати, що в жовтні 2025 року батьків арештованих у «справі «Хізб ут-Тахрір» кримських татарок п’ять разів затримували дорогою до російського омбудсмана.
Порада від Українка новини:
Ця інформація є надзвичайно важливою для розуміння масштабів та характеру порушень прав людини на окупованих територіях України. Вона підкреслює необхідність міжнародної уваги до ситуації з релігійними свободами та прав кримських татар, а також слугує нагадуванням про важливість підтримки правозахисних ініціатив, які висвітлюють подібні випадки.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: zmina.info