# Авіаційна криза: як ініціатива БЕБ може загнати український бізнес у борги через міжнародний лізинг 
Питання оподаткування операцій з лізингу транспортних засобів, особливо повітряних суден, в Україні набуло критичного значення. Бюро економічної безпеки (БЕБ) прагне запровадити нову практику, згідно з якою платежі за оренду транспорту українськими компаніями за кордоном намагаються класифікувати як роялті. Така інтерпретація не лише суперечить фундаментальним юридичним нормам, створюючи ризик подвійного оподаткування, але й загрожує знищенням авіаційної галузі, яка є життєво важливою для повоєнного відновлення країни, зазначає УНН.
Бюро економічної безпеки розслідує низку кримінальних справ, у яких фігурують практично всі українські авіакомпанії, що орендують повітряні судна за кордоном у компаній-нерезидентів. Слідчі наполягають, що авіакомпанії повинні сплачувати в Україні роялті – збір за використання об’єктів інтелектуальної власності. При цьому повністю ігнорується факт, що транспортні засоби не є інтелектуальною власністю, а між Україною та багатьма країнами діють угоди про уникнення подвійного оподаткування. Згідно з цими угодами, українські компанії вже сплачують податки у країнах, резидентами яких є лізингодавці. Цей тиск з боку БЕБ вже торкнувся щонайменше п’яти авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Судові матеріали також вказують на подібний підхід до залізничного транспорту та сільськогосподарської техніки, що перебувають в лізингу.
Варто наголосити, що протягом понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу залишалося незмінним і не викликало жодних питань ані з боку податкових, ані з боку правоохоронних органів. Тому обґрунтованих підстав для зміни трактування законодавства у слідчих БЕБ, очевидно, немає. Ситуація виглядає як прямий тиск на бізнес, що завдає шкоди державі.
Транспортний засіб – це не об’єкт інтелектуальної власності
Ключова помилка, яка лежить в основі підходів слідчих Бюро економічної безпеки, полягає у змішуванні правової природи матеріальних об’єктів (транспорт) та нематеріальних прав.
Відповідно до законодавства, транспортний засіб – це технічний пристрій, призначений для перевезення людей та вантажів. Це можуть бути автомобілі, залізничний рухомий склад, морські, річкові та повітряні судна (літаки, гелікоптери). Вони є об’єктами цивільного обороту, що можуть передаватися у власність або користування, зокрема, через механізм лізингу.
Натомість інтелектуальна власність охоплює права на результати творчої діяльності: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки, авторські твори тощо. Це нематеріальні активи, що захищають не фізичний об’єкт, а ідею, технічне рішення або спосіб вираження.
Як наголошують юристи, навіть якщо транспортний засіб створено в результаті інтелектуальної діяльності, це не робить сам об’єкт інтелектуальною власністю.
“Аби об’єкт визнавався інтелектуальною власністю, він повинен містити нове технічне рішення чи іншу інновацію, захищену відповідно до закону. Транспорт, особливо масового виробництва, за загальним правилом, таким об’єктом не є і не може вважатися”, – пояснила в коментарі УНН юристка з питань інтелектуальної власності юридичної компанії “ЛОДЖІК” Аліна Пархута.
Лізинг та роялті – це різні правові категорії
Згідно з українським податковим та міжнародним правом, роялті – це платіж за користування або надання права користування об’єктами інтелектуальної власності, тобто нематеріальними активами (технології, бренди, програмне забезпечення, патенти).
Лізинг, своєю чергою, є формою майнових відносин, за якою одна сторона передає іншій право користування матеріальним об’єктом, зокрема транспортним засобом, за певну плату.
Таким чином, платежі за лізинг літаків чи іншого транспорту за своєю суттю є платою за користування майном, а не за використання об’єктів інтелектуальної власності. Будь-яка спроба прирівняти їх до роялті є юридично некоректною, наголошують правники.
Міжнародні конвенції мають пріоритет над національним правом
Окремої уваги заслуговує застосування міжнародних договорів. Україна є учасницею численних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, які прямо регулюють порядок оподаткування доходів від експлуатації транспортних засобів у міжнародному сполученні.
Через повномасштабне вторгнення Росії, небо над Україною закрите, тому вся діяльність цивільної авіації відбувається за кордоном: авіаперевезення та обслуговування повітряних суден здійснюються там. Відповідно, прибутки генеруються поза межами України, і податки сплачуються в іноземних юрисдикціях.
“Згідно з Конституцією України та процесуальними кодексами, міжнародні акти, ратифіковані Україною, мають вищу юридичну силу, ніж внутрішнє законодавство, особливо якщо вони регулюють відповідні відносини”, – пояснив в ексклюзивному коментарі УНН адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Як правило, конвенції про уникнення подвійного оподаткування передбачають, що доходи від експлуатації повітряних суден оподатковуються в країні резидентства компанії-лізингодавця. Таким чином, кваліфікація лізингових платежів як роялті фактично нівелює дію цих міжнародних угод.
“Питання оподаткування авіаційного лізингу – це не абстрактна дискусія. Авіаційний парк України майже повністю розташований за кордоном. Усі українські авіакомпанії – МАУ, SkyUp, “Роза Вітрів” та інші – орендують повітряні судна через лізингові структури, часто зареєстровані в юрисдикціях з розвиненою мережею угод про уникнення подвійного оподаткування (Кіпр, Ірландія, Велика Британія). Якщо Україна систематично оподатковуватиме лізингові платежі як роялті, це призведе до зростання операційних витрат авіакомпаній. Наслідком буде або підвищення цін на квитки, або збитковість авіакомпаній, або ж відмова іноземних лізингодавців від співпраці з українськими партнерами на стандартних умовах. Жоден із цих варіантів не є прийнятним для країни, яка прагне відновити авіаційну мобільність після війни”, – зазначила керуюча партнерка LAW GUIDE, експертка з міжнародного податкового планування Олена Кузнечікова.
Крім того, слід враховувати сучасні інструменти міжнародного податкового регулювання, зокрема Multilateral Instrument (MLI) та положення Модельної конвенції ОЕСР, які уточнюють підходи до визначення джерела доходу та розподілу податкових прав між державами.
Подвійне оподаткування як системний ризик
Практичним наслідком перекваліфікації лізингу в роялті у справах, які розслідує БЕБ, є подвійне оподаткування. Доходи, які вже оподатковуються за кордоном (у юрисдикціях реєстрації лізингодавців або здійснення діяльності), додатково оподатковуються в Україні. Це створює своєрідну “націнку” для українських компаній, позбавляючи їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку.
За умови належного застосування конвенцій цього не повинно відбуватися. Однак, ігноруючи міжнародні норми, українські компанії опиняються в ситуації, коли один і той самий дохід оподатковується двічі.
“Питання оподаткування лізингових платежів на користь нерезидентів прямо врегульоване пп. 141.4.1 ПКУ і до останнього часу мало сталу практику застосування. Якщо з державою нерезидента укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, то часто щодо оренди рухомого майна застосовувалася стаття про прибутки від підприємницької діяльності. Відсутність постійного представництва нерезидента в Україні означала відсутність оподаткування в Україні”, – пояснила в коментарі УНН керівна партнерка Аудиторської компанії “Капітал Плюс”, членкиня Громадської ради при Міністерстві фінансів Тетяна Шевцова.
Руйнівні наслідки
Авіаційна галузь є одним із найбільш вразливих секторів в умовах війни. Українські авіакомпанії не можуть працювати в Україні, а лізинг є для них глобальною практикою швидкого формування флоту. Альтернативи цьому механізму практично немає.
Якщо БЕБ вдасться відстояти позицію щодо перекваліфікації лізингових платежів у роялті, незважаючи на норми міжнародного та українського права, це матиме руйнівні наслідки для економіки. Це зачепить усі сектори, де компанії використовують лізинг: авіацію, залізничний транспорт, агропромисловий комплекс.
Зростання операційних витрат, зниження конкурентоспроможності, ризик розірвання контрактів з іноземними лізингодавцями, скорочення валютної виручки – це лише початок негативних наслідків, наголошують експерти.
У ширшому контексті це створює негативний сигнал для іноземних інвесторів щодо передбачуваності податкової політики України та шкодить іміджу нашої держави як надійного партнера.
Порада від Українка:
Ця новина надзвичайно важлива для всіх українських бізнесів, які використовують міжнародний лізинг, особливо в авіаційній, транспортній та агрогалузях. Ініціатива БЕБ може призвести до значних фінансових втрат через подвійне оподаткування та поставити під загрозу діяльність компаній. Важливо відстежувати розвиток подій та бути готовими до можливих правових та фінансових викликів.