Однак, це моя розповідь про життя в Парижі, повідомляє Ukr.Media.
Рік, проведений у найвідомішому місті Європи, де мальовничі мости, сірі дахи та класична архітектура поєднуються з культурою навчання, неквапливими вечерями, вуличними філософами та відчутним відчуттям історії.
Мій життєвий досвід
Я жив не сам – мене прийняли далекі родичі, велика французька родина, що випромінювала справжній esprit de clan (клановий дух), де вечерні обговорення часто точилися навколо того, хто готує найкращий гратен дофінуа, і кожен мав свою думку щодо кольору светра. Це дозволило мені сприйняти Париж не з точки зору туриста, а радше зсередини. Це принципово різні враження – швидкоплинний погляд туриста, який приїхав на 7 днів, проти думок місцевого жителя. Два абсолютно різні світи з однаковим фоном.
Масові туристи зазвичай сприймають Париж як хаотичний та незатишний; їм все здається завищеними цінами та безглуздим, що призводить до того, що багато хто залишає місто незадоволеним, стверджуючи, що «Париж уже не той, що був раніше».
Прості аспекти: повсякденне життя
Мій дім розташовувався у старій будівлі, що межувала з 17-м та 18-м округами. Сімейна квартира втілювала класичний шарм: високі стелі, дерев'яна паркетна підлога, мармуровий камін та дверні ручки, що нагадували музей. Ранки починалися з гудіння кавомолки та звуків радіостанції France Inter, що наповнювали кухню.
Квартира була просторою, наповненою антикваріатом та вінтажними меблями, доповненою сучасними ванними кімнатами та кухнею. Хоча був ліфт, я волів підніматися на другий поверх пішки.
Я швидко звик до місцевого способу життя: вранці насолоджувався pain au levain (хлібом на заквасці), по суботах відвідував ринок на бульварі Батіньоль, вечорами смакував vin rouge (червоне вино) та на кожному розі зустрічав politesse (ввічливість). Без bonjour та merci людина стає непомітною. Моїми транспортними засобами були метро, їзда на велосипеді та пішки.
Міське життя: культурний шум
Париж вирує шумом, проте цей шум має глибину. Bruit culturel (культурний шум): скрип трамвая, дитячий хіхікання у дворі, акордеон, що грає під мостом, і тихе бурмотіння ранкового радіо. Вечорами, коли вікна відчиняються, знизу доносяться звуки гри на фортепіано.
У нашому дворі ріс платан. Сміття вивозили суворо у будні, дотримуючись системи: ordures ménagères (побутові відходи), emballages (упаковка), verre (скло). Все потрапляло в окремі контейнери. Більше того, ніхто не залишав пакети біля дверей — це було б ганебно.
Місто створене для прогулянок. Тротуари широкі, пішохідні переходи функціональні, велосипедних доріжок багато, а автомобілі, здається, в меншості. Я їздив містом на велосипеді напрокат — відчув себе частиною міста. Вулиці мають мінімум реклами та максимум архітектури: фасади в стилі Османа, балкони, прикрашені кованими поручнями, та вікна з білими віконницями. Велич класичних будівель вражає — можна їздити на велосипеді годину і залишатися в «тому самому Парижі, як зображено на листівках». На вихідних ми відвідували замок Бретей, Версаль та замок Фонтенбло.
Хибні уявлення про Париж
Багато людей, яких я зустрічав під час свого перебування в Парижі, намагалися переконати мене, що райони за межами центру заповнені похмурими «панельними» будівлями, що нагадують Україну, — це завжди викликало посмішку на моєму обличчі. Насправді, достатньо лише невеликого відхилення від туристичних стежок, щоб відкрити для себе багате розмаїття та яскравість архітектурного ландшафту Парижа та його навколишніх передмість.
У межах маленької курони — внутрішнього кільця сусідніх міст — пліч-о-пліч існують старі фахверкові будинки, буржуазні особняки 19-го століття, модерністські житлові райони середини 20-го століття, експериментальні будівлі 1980-х років та передові житлові комплекси з вертикальними садами та екологічно чистими фасадами.
Навіть типове соціальне житло (СЖЖ) часто будується з архітектурною креативністю та бездоганно інтегрується в міську структуру, зосереджуючись на комфорті та естетиці. Звичайно, в Массі та деяких передмістях є кілька непривабливих висотних житлових будинків, але їх масштаб відносно невеликий.
Одна з найповерховіших і найнесправедливіших критик, яку часто згадують у розмовах про Париж, – це нібито сміття. Ця ідея особливо популярна серед тих, хто ніколи не жив у місті або відвідував його лише один раз. Хоча сміття на вулицях справді з'являється під час страйків, особливо навесні чи восени, коли профспілки найактивніші, важливо усвідомлювати, що це не ознака брудного міста, а радше прояв глибоко вкоріненої французької культури протесту та сильних профспілок, особливо в муніципальному секторі. Тут люди мають право висловлювати свою думку. Наприклад, вони протестують проти несправедливої заробітної плати. Досить прикро, коли люди спотворюють ваше середовище проживання.
У Парижі система очищення працює майже бездоганно. Ручне та механічне прибирання відбувається щодня. Вранці виїжджають поливальні машини (з характерним шипінням), вуличні робітники чистять стоки, прибирають листя та пил. Численні вулиці буквально «омивають» водою з Сени через спеціалізовану систему каналів, розроблену в 19 столітті. Вранці активуються спеціальні люки, що дозволяють воді стікати вздовж бордюру, а робітники з мітлами направляють її в стоки. Немає постійного пилу з мегаполісу чи запаху бензину.
У багатьох районах Парижа сміттєві баки побудовані під землею (підйомні) або замасковані під елементи міських меблів. Деякі баки мають датчики, які контролюють рівень їхнього заповнення та передають дані до мерії, оптимізуючи маршрути для сміттєвозів. У Парижі використовуються компактні пилососи для тротуарів, електричні вуличні візки з невеликими контейнерами та велосипеди для збору сміття для вузьких вулиць і туристичних зон. Є навіть безшумні нічні машини, оснащені спрямованими вогнями, щоб не турбувати мешканців.
Загалом, міське планування тут знаходиться на іншому рівні. Розвиток ділових районів у Нантері (зокрема, в Ла-Дефансі, який частково поширюється на Нантер) був частиною стратегічної міської політики, спрямованої на розосередження ділової активності з перевантаженого центру Парижа та зменшення тиску на…
Джерело: ukr.media
