З ХІХ століття Етрета стала магнітом для митців. Її відвідували Віктор Гюго, Гюстав Курбе, Ежен Буден, Едгар Дега та Анрі Матісс. Клод Моне, натхненний мінливим світлом, яке змінюється щохвилини, створив серію полотен із зображенням скель, визначивши це місце як ідеальну локацію для імпресіоністів.
Скелі Етрета / © Credits
Зазначається, що саме журналіст Альфонс Карр сприяв популяризації Етрети серед парижан. Ця популярність зберігається й донині, роблячи її другим за відвідуваністю місцем у Нормандії після Мон-Сен-Мішель.
Стежка, що пролягає вздовж урвищ, є частиною відомого маршруту GR21. Ця популярна ділянка, протяжністю близько 6–6,5 км у обидва боки, пропонує захоплюючі краєвиди, що спонукають до частих зупинок.
Не рекомендується починати прогулянку з центру Етрети в пік сезону, оскільки місто переповнене туристами. Краще розпочати маршрут з півночі, від Aiguille de Belval, і рухатися в напрямку скелі d’Amont. Менша кількість людей забезпечить більше простору для фотографування та спокій.
Плануйте присвятити спогляданню Етрети цілий день. Містечко розташоване внизу, біля узбережжя, а шлях до скель веде вгору. Це не швидка прогулянка, а повноцінна пригодницька подорож.
Краса, що потребує дбайливого ставлення
Під час відпливу можливий спуск до підніжжя скель та прохід через невеликий тунель на сусідній пляж. Однак, Ла-Манш вимагає обережності, адже перепад рівня води може сягати декількох метрів. З наближенням припливу рятувальники наполегливо закликають відвідувачів залишити берег, і це не формальна вимога. Важливо суворо дотримуватися їхніх вказівок.
Настійно рекомендується заздалегідь ознайомитися з розкладом припливів та відпливів. Запізнення може призвести до того, що вода відріже шлях назад. Тому ваші прогулянки уздовж бухт мають здійснюватися з повним усвідомленням часових обмежень та безпечної дистанції.
Маленьке місто з виразним характером
Етрета вражає своєю компактністю та затишком. Тут є кам’янистий пляж, чисте повітря, прохолодна, але прозора вода. Це чудове місце для денного відпочинку: піднятися на оглядові майданчики, спуститися до моря, випити кави з панорамним видом на арки. А потім — знову піднятися, щоб насолодитися краєвидом, що нагадує листівку.
Хоча в активний сезон тут буває багатолюдно, іноді людські потоки нагадують нескінченні ріки, варто лише відійти трохи вбік від основних стежок, щоб знайти свій усамітнений куточок.
Існують місця, прекрасні на вигляд, як на картині, а є ті, що вражають у реальності, з шепотом вітру, солоним ароматом і відчуттям запаморочливої висоти. Скелі Етрети належать до останньої категорії. Вони втілюють велич, що змушує замовкнути. Вони несуть у собі історію, викарбувану хвилями, і той момент, коли, сидячи на краю світу, усвідомлюєш, що мрія варта очікування.
Source: tsn.ua