Громадська організація «Жінки в медіа» ініціювала опитування щодо досвіду українських жінок-журналісток, які стикаються з викликами та небезпеками, пов’язаними з використанням штучного інтелекту (ШІ).
Ця інформація доступна на вебсайті громадської організації.
Фото: Depositphotos
Організація зазначила, що хоча штучний інтелект відкриває нові можливості, він одночасно створює значні ризики — від онлайн-переслідувань та кампаній з дискредитації до поширення неправдивої інформації. Мета опитування, як зазначила організація, полягає в тому, щоб підвищити обізнаність у редакціях про ці небезпеки, сформулювати практичні рекомендації та підтримати ініціативи, а також відстоювати політику, яка захищає жінок-журналісток та заохочує відповідальне застосування штучного інтелекту.
Необхідність цього дослідження підкреслюється випадками, вже задокументованими на Карті онлайн-атак. Зокрема:
-
У липні 2025 року було поширено сфабриковане відео, спрямоване проти журналістки-розслідувачки Олени Мудрої , на якому нібито зображено її сина. Відео містило неправдиві звинувачення, що були частиною дискредитаційної кампанії.
-
У серпні 2025 року у Facebook з’явилося відео, що демонструє характеристики технології діпфейків, у якому нібито телеведуча Алла Мазур знімається в рекламі «лікування варикозного розширення вен». У ньому використовувалися штучний голос, змінене обличчя та стиль новин 1+1. Це явний приклад шахрайства та медичної дезінформації з використанням образу журналістки. Подібні діпфейки також з’явилися за участю Наталії Мосейчук та Марічки Падалки .
-
Між червнем і липнем 2025 року Telegram-канал «Джокер» переслідував головну редакторку «Дзеркала тижня» Юлію Мостову та редакторку Інну Ведернікову . Проти них поширювалися згенеровані штучним інтелектом зображення із зооморфними рисами, неправдиві твердження щодо смерті родичів та мізогіністичні образи.
Організація наголошує, що такі напади не лише мають репутаційні та психологічні наслідки для жінок-журналісток, але й створюють небезпечні прецеденти для всього медіаландшафту.
Мета опитування — заглибитися в досвід жінок у журналістиці. Організація наголосила на своїй вдячності за внесок чоловіків у боротьбу з онлайн-насильством; проте основна увага цього дослідження зосереджена на дослідженні гендерних аспектів цього питання.
Усі відповіді будуть зібрані анонімно та використані виключно для дослідницьких цілей. Заповнення анкети займе не більше 10–12 хвилин.
Анкета буде відкрита для подання до 10 вересня 2025 року.
Важливо зазначити, що понад 60% українських журналісток зазнавали онлайн-насильства, проте менше 1% звернулися за правовим захистом, що залишає більшість без належної підтримки та правового захисту. Ці висновки є частиною оцінки потреб під назвою «Онлайн-насильство щодо українських журналісток: як воно впливає, чого бракує, що нам потрібно».
Жінки-медіафахівці часто стикалися з тролінгом у коментарях, мізогіністськими зауваженнями, поширенням неправдивої інформації, погрозами насильства або переслідуванням членів сім'ї. Деякі повідомляли про випадки доксингу — розголошення особистої інформації без згоди, застосування технологій діпфейків та порнографії помсти.
Читайте також: Цькування, переслідування та напади на жінок-журналісток через їхню професійну діяльність: як діяти в кожній ситуації
