## Незламний Дух: Історія Командирки Взводу, Яка Знайшла Новий Дім у Лавах ЗСУ
У 2024 році, за два тижні до того, як російські окупаційні війська захопили її рідне місто на Донеччині, Тетяна залишила домівку та приєдналася до лав Збройних сил України. Сьогодні вона обіймає посаду командирки взводу протидії безпілотним літальним апаратам у 61 окремій механізованій бригаді. В ексклюзивному інтерв’ю Суспільному Тетяна поділилася своїм досвідом служби на Запорізькому та Покровському напрямках, розповіла про згуртованість у колективі та про важливу роль жінок у війську.
Тетяна пояснила своє рішення стати до лав армії глибоким особистим досвідом, адже вона на власні очі бачила руйнування на Донеччині та усвідомлювала, як бракує сил для захисту.
“Я втратила дім, втратила все своє майно. Залишилася лише служба. Моя головна мотивація – це бажання убезпечити інші куточки нашої країни від подібних трагедій”, – відверто зізналася військова.
Після завершення базової загальновійськової підготовки Тетяна планувала продовжити службу у піхоті. Однак під час співбесіди їй запропонували новий напрямок – роботу з безпілотниками. Згодом це рішення призвело до того, що вона очолила взвод протидії БпЛА.
“Мені надзвичайно подобається бачити повну картину того, що відбувається: усі переміщення, усі події. Це дає змогу повністю контролювати ситуацію”, – поділилася Тетяна.
За словами Тетяни, бойова робота – це постійний адреналін, високий рівень відповідальності та азарт. Разом із побратимами її екіпаж неодноразово успішно зупиняв російські атаки. Вони використовували дрони Mavic для скидання боєприпасів та коригування ударів. “Жінка в армії – це повноцінний військовослужбовець. Важливо, щоб кожна жінка розуміла конкретне завдання, яке вона буде виконувати. Часто виникають хибні уявлення про тилові посади, але бойова служба – це набагато цікавіше та відповідальніше”, – наголосила вона.
Ще під час навчання Тетяна наполягала на рівному ставленні до всіх. Вона брала участь у марш-кидках у повному спорядженні разом із чоловіками, демонструючи таку ж витривалість. “Я завжди підкреслювала: вдома я – жінка, але тут, на службі, я – такий самий військовий”, – зазначила командирка.
Нині головним завданням Тетяни є організація ефективної роботи взводу та забезпечення безпеки підлеглих. Вона акцентує, що найважливіше – зберегти життя особового складу. За її словами, підрозділ активно шукає операторів БпЛА та бойових водіїв – людей, готових працювати в зоні бойових дій та брати на себе максимальну відповідальність.
Порада від Українка новини:
Ця розповідь надихає та показує, що справжня сила духу та відданість справі не мають статі. Жінки в українському війську відіграють надзвичайно важливу роль, доводячи свою ефективність та незламність на найскладніших напрямках. Історія Тетяни – це приклад того, як особиста мотивація, професіоналізм та жага до перемоги можуть здолати будь-які перешкоди, навіть втрату дому.
Оригінал статті: ukrainky.com.ua