Протибалістична оборона є одним із найактуальніших викликів для України. Наразі ключову роль у цьому відіграють системи Patriot, але їх ефективність залежить від постійного надходження американських протиракет.
Окрім політичної нестабільності у США, яка може призводити до блокування або перенаправлення замовлених ракет, значною проблемою є відсутність у американської промисловості можливості серійно виробляти достатню кількість протиракет для тривалого захисту. Програма FREYJA, що об’єднує українську ракету-перехоплювач FP-7.x від компанії Fire Point з європейськими радарами, головками самонаведення та системами управління, може стати одним із шляхів вирішення цієї проблеми. Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання, що взимку 2026/27 року в Україні пройдуть випробування першої європейської системи протибалістичного захисту.
Коаліція навколо української ракети
13 липня 2026 року Україна разом із дев’ятьма європейськими державами (Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Велика Британія, а згодом і Польща) заснували Інтегровану Антибалістичну коаліцію. Метою коаліції є об’єднання промислових можливостей, досліджень та досвіду застосування протиракетної оборони, а FREYJA стала основним проєктом цього формату.
За поясненням РНБО, країни спільно визначають вимоги, проводять дослідження, розробляють, випробовують та виробляють нові рішення. До проєкту залучені провідні європейські оборонні компанії, такі як HENSOLDT, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Thales, Safran, MBDA, Eurosam, Sener та Leonardo, а головним розробником та інтегратором системи виступає Fire Point.
Ключовим елементом інтеграції системи з протиповітряною та протиракетною обороною України є протокол Link 16, який забезпечує передачу тактичної інформації в режимі реального часу між усіма учасниками. Україна отримала можливість використовувати Link 16 після підписання ліцензійної угоди на програмне забезпечення НАТО CRC System Interface (CSI) 29 травня 2025 року.
Учасники коаліції узгодили рівні політичного, технологічного та фінансового залучення, а також визначили відповідальних представників на урядовому рівні.
Що відомо про FP-7.x
Зенітна ракета FP-7.x створена на основі тактичної балістичної ракети FP-7, яка, в свою чергу, базується на радянській зенітній ракеті 48Н6. Однак, це не копія: корпус ракети виготовлено з вуглепластику, а не з алюмінію, використано нове ракетне паливо, бортову електроніку, систему наведення та керування.
FP-7.x відрізняється від 48Н6 також типом старту: FP-7.x використовує “гарячий” старт (двигун працює під час руху по напрямній), тоді як 48Н6 має “холодний” старт (ракета спочатку викидається з контейнера, а потім вмикається маршовий двигун).
Характеристики ракети FP-7.x варіюються в залежності від джерела. Заявлена довжина становить 7,25 м, діаметр корпусу — 0,53 м. Швидкість ракети оцінюється в межах 1500–2200 м/с, а цільова висота перехоплення — 20–25 км. Ракета оснащується осколково-фугасною бойовою частиною, з перспективою переходу до прямого кінетичного влучання (hit-to-kill). Система наведення включає інфрачервону головку самонаведення (ГСН) з формуванням зображення, напівактивну радіолокаційну ГСН, радіокомандне наведення та інерційну навігаційну систему.
Європейський внесок
Європейські компанії надають для проєкту FREYJA радари виявлення, наведення та командні центри. Серед них:
- Наземні радари дальнього виявлення: SAAB Giraffe 8A/4A (Швеція), Thales Ground Master 400 (Франція), Hensoldt TRML-4D (Німеччина).
- Радар підсвічування та наведення: Weibel GFTR-2100/48 (Данія) або Leonardo KRONOS Land (Італія).
- Командний центр: Kongsberg Fire Distribution Center (Норвегія).
Німецька компанія HENSOLDT, зокрема, буде постачати радари TRML-4D, які вже відомі українським військовим як частина комплексів IRIS-T SLM. Ця РЛС здатна виявляти цілі на відстані до 250 км і супроводжувати понад 1500 повітряних об’єктів одночасно.
Очікується, що для початкової конфігурації буде використано радар підсвічування цілей від данської компанії Weibel Scientific. Радар Weibel GFTR-2100/48 призначений для завдань протиракетної оборони, забезпечує виняткову точність вимірювань на надвеликих дистанціях.
Командний пункт Kongsberg Fire Distribution Center (FDC) — це мобільний модуль бойового управління, побудований на базі відкритої архітектури, що дозволяє інтегрувати різні сенсори, радари та пускові установки в єдину мережу.
Заявлені можливості FREYJA
Очікується, що пускова установка FREYJA матиме боєкомплект з 4–6 ракет. Ймовірність перехоплення цілі одним залпом має становити 95% для “гарантованого перехоплення”, що означає ймовірність ураження однією ракетою близько 40–50%.
Fire Point планує виробляти щонайменше 2000 перехоплювачів на рік за ціною менш як мільйон євро за ракету. Однак, перші партії можуть бути дорожчими.
Терміни розробки
Перше перехоплення балістичної ракети було заплановане на кінець 2027 року, але терміни були скорочені. Компанія сподівалася здійснити перехоплення віртуальної цілі до кінця 2026 року, а фізичної — до середини 2027 року. Президент Зеленський підтвердив орієнтир появи першого комплексу взимку 2026/27 року.
FREYJA має на меті поєднати українське виробництво ракет із європейськими сенсорами та системами управління, що дасть Україні додаткове джерело протиракет. Однак, навіть за умови досягнення планових обсягів виробництва, система не зможе повністю “закрити небо” від російських балістичних ракет, враховуючи поточні темпи їх виробництва. Водночас, навіть 40% перехоплення російських балістичних ракет буде значним досягненням для України.