Цифрові платформи дедалі більше стають аренами для гендерно зумовленого насильства, що включає сексистські коментарі, погрози, домагання та переслідування. Така поведінка має тривалі наслідки, особливо для жінок-журналісток, активісток та правозахисниць. Ситуація ще більше ускладнюється політичною нестабільністю в США, де базується багато великих технологічних компаній.
Коли платформи починають узгоджуватися з політичними ідеологіями нової адміністрації, це часто призводить до скасування заходів щодо рівності, що згодом знижує ефективність реагування на онлайн-насильство.
Це занепокоєння було розглянуто неурядовою організацією «Жінки в медіа».
Фото: Depositphotos
У країнах, де платформи не мають юридичної реєстрації, якість модерації значно нижча. Хоча увага до України зросла з 2022 року, проблеми з управлінням контентом зберігаються.
Українська мова . Алгоритми не завжди точно обробляють контент українською мовою. Наявність термінів із внутрішніх «заборонених» списків у публікаціях часто призводить до блокування або обмеження видимості журналістського контенту. Для платформ вкрай важливо ділитися цими списками з довіреними партнерами та регулярно оцінювати їхній контент.
Деперсоналізація . Журналісти, чиновники та активісти стають мішенню через шахрайські акаунти. Зловмисники створюють іменовані профілі, поширюють неправдиву інформацію, а потім подають скарги, щоб заблокувати справжні сторінки. Відновлення доступу може тривати тижнями, що вимагає перегляду процесу реагування, особливо для перевірених акаунтів.
Скарги журналістів : Платформи повинні створити спеціальні канали для ЗМІ для швидкого вирішення скарг, зокрема щодо блокування репортажів або обмеження профілів.
Доксінг та гендерно зумовлене насильство . Платформи часто використовуються для розкриття особистої інформації жінок-журналісток та ЛГБТ+ активістів. Алгоритми не реагують швидко, і скарги залишаються без уваги. У деяких випадках це може призвести до фізичної шкоди. Платформи повинні пріоритезувати ці скарги та пропонувати контакти гарячої лінії для жертв.
Військовий контент . Журналісти, які повідомляють про російські воєнні злочини, стикаються з обмеженнями через візуальні матеріали зі зброєю. Такі обмеження зменшують доказову цінність матеріалів. Платформи повинні враховувати суспільні інтереси в районах, що постраждали від збройного конфлікту.
Окремою проблемою є те, що компанії відмовляються застосовувати положення Європейського акту про цифрові послуги за межами ЄС. Закон України «Про медіа» дозволяє укладати меморандуми з платформами, проте такі угоди ще не були укладені. Національна рада зазначає, що платформи ігнорують її запити, посилаючись на загальні правила спільноти. Такий меморандум міг би створити канал зв’язку між державою та платформами, що покращить ситуацію.
Незважаючи на те, що Meta (материнська компанія Facebook та Instagram) вважається однією з найпрозоріших платформ, вона не забезпечує достатнього захисту журналістів. Алгоритми помилково блокують професійний контент, інтерпретуючи його як підозрілий через велику кількість поширень. Після публікацій на делікатні теми журналістів бомбардують образами та погрозами, на які модератори реагують непослідовно, фільтруючи расистські зауваження та ігноруючи сексистські коментарі. Крім того, платформа не видаляє діпфейкові відео із сексуалізованими зображеннями жінок-журналісток, оскільки вони не класифікуються як порнографія.
У TikTok журналістський контент часто видаляють через шахрайські претензії щодо авторських прав, зазвичай від тих, хто викривається цими розслідуваннями. Крім того, існує нестача модераторів з українським походженням, а це означає, що контентом, що стосується війни, обробляють особи, які не мають розуміння контексту. Алгоритми непрозорі, що дозволяє проросійським наративам виходити на поверхню. Платформа повинна не лише уточнити свої принципи модерації, але й залучити україномовних фахівців.
YouTube також не завжди захищає журналістів: після змін у політиці США фейки публічних осіб стали більш поширеними. Платформа слабо реагує на сексистські зауваження та часто видаляє відео на основі неправдивих претензій щодо авторських прав. Компанія мінімально співпрацює з українськими громадськими організаціями, що ускладнює розуміння контексту та реагування на місцеві загрози.
Права журналістів та свобода слова онлайн потребують систематичного захисту. Українське громадянське суспільство повинно документувати порушення, готувати скарги та виступати за внесення змін до політики платформи, перш ніж проблеми загострюватимуться.
Важливо зазначити, що у червні-липні 2025 року Telegram-канал «Joker» здійснив скоординовану онлайн-атаку на головну редакторку «Дзеркала тижня» Юлію Мостову . Ця кампанія включала фейки, згенеровані штучним інтелектом, дискредитуючі повідомлення, мову ворожнечі та мізогінію, демонструючи характеристики гендерно зумовленого онлайн-насильства, спрямованого на приниження та тиск на журналістку.
Раніше журналістка Олена Мудра також стала мішенню через відео з персонажем, ймовірно, створеним штучним інтелектом.
Читайте також: Цькування, переслідування та напади на жінок-журналісток через їхню професійну діяльність: як діяти в кожній ситуації
