Військова наголосила, що є дуже багато моментів, з якими може зіштовхнутися не тільки жінка, а загалом військовослужбовець. Тому треба бути готовим до всього.
В Україні наразі відклали обов’язковий військовий облік жінок. Проте з початком повномасштабної війни в Україні багато з низ добровільно пішли на службу до Збройних сил.
Серед них і журналістка Маргарита Рівчаченко, яка на початку повномасштабного вторгнення Росії вступила до лав тероборони, а тепер вона парамедик, і прес-офіцерка ЗСУ на Донецькому напрямку. В інтерв’ю НВ вона розказала, що варто знати жінкам, які ще думають, чи долучатися до лав ЗСУ, до чого підготуватися, аби цей досвід потрапляння до ЗСУ був максимально позитивним.
Так за її словами, найперше треба детально дізнатися про той фах, за який маєш намір відповідати у ЗСУ.
“Перше, що я б порадила, – це поговорити, як-то кажуть, “без купюр” з жінкою, яка вже служить на тій же посаді, на яку ти збираєшся. Коли до мене звертаються дівчата, запитують, як бути парамедиком, як бути прес-офіцеркою, перше я кажу: якщо у вас є можливість не долучатися до армії, то не долучайтеся. Я розказую всі мінуси армійського життя. І якщо дівчина після цього всього каже “але я все одно готова” — окей, ви пройшли перше випробування. Далі вже можна говорити про те, як саме долучатися”, – зазначила військова.
Є дуже багато моментів, з якими може зіштовхнутися не тільки жінка, а загалом військовослужбовець. Окремо справді жіночих аспектів набагато менше, ніж загальнолюдських: наприклад, чи готові ви жити в одному приміщення з незнайомими людьми 24/7, не маючи свого власного простору, не маючи можливості усамітнитися, не маючи можливості розпоряджатися своїм часом? Чи готові ви до того, якщо ви йдете на посаду стрільця, снайпера, кулеметника, увійти в безпосередній контакт з ворогом? Чи готові ви опановувати певні нові знання?
“Якщо людина йде на медика, то обов’язковим є не боятися крові, не боятися травм і, бажано, до того якимось чином мати досвід. Розуміти, як може виглядати зламана нога, вирвана кістка, обрубаний шматок людського тіла; що таке, коли людина кричить не своїм криком. Ти маєш відточити протокол надання першої домедичної допомоги до автоматизму. Якщо ми говоримо про роботу прес-офіцера, то я б сказала, [що важливими є] стресостійкість, контакт і мова. На жаль, у нас не так багато людей говорять будь-якою іноземною мовою. Завжди є плюсом, що людина може напряму спілкуватися з журналістами, і, крім своєї основної роботи, організувати їм зйомку в певному підрозділі, ще і додатково розказати про те, що таке взагалі війна в Україні”, – зазначила Рівчаченко.
На її переконання, фізична підготовка насправді не настільки важлива, як моральна, психологічна підготовка і підготовка того, що в вас має бути хороший тил.
“Якщо в вас є родина, друзі, які готові не тільки підтримувати вас морально, але інколи могли вам швидко вислати речі, або комусь зателефонувати, розв’язувати питання, які можуть виникнути в вашому цивільному житті. Вам потрібні ці зв’язки, щоб робити це дистанційно. І це насправді речі, про які люди забувають. Коли ти долучаєшся до лав армії, в тебе не зникає все інше життя. У тебе просто з’являється ще більше зобов’язань і ще більше роботи. Тому треба також до цього бути готовим”, – наголосила вона.
Читайте також:
Ігнорувати не можна: в Україні використовують ще один законний спосіб виклику у військкомат
Мобілізація жінок в Україні: в РНБО розказали, чи призиватимуть українок на війну
У Генштабі заявили, що мобілізація військовозобов’язаних жінок відбудеться на добровільній основі
Крім того, Рівчаченко радить не забувати, – якщо ти жінка, то будуть питання по твоєму здоров’ю, особливо жіночому здоров’ю.
“Усі питання гігієни і подібні треба брати в свої руки. Я завжди раджу дівчатам підготувати свою аптечку, крім звичайної, якою ви користуєтеся при травмах. Це аптечка від різних видів болю, обов’язково — всі гігієнічні засоби в кількості, помноженій на десять. Інколи в тебе не буде можливості щось купити, інколи ти можеш залишити десь речі. Треба, щоб всього було з запасом. Мабуть, це найголовніше”, – зазначила Рівчаченко.
І додала: “Я завжди всім говорю: треба пам’ятати, що назад шляху немає. Якщо тобі не сподобалося, ти вже не підеш додому. Це не так, як звільнитися з роботи. Навіть якщо ви не підписуєте контракт, а йдете як мобілізований військовослужбовець, це значить [службу] до особливого розпорядження або президента, або коли він скасовує воєнний стан. І незрозуміло, коли це зміниться. Це така лайт-версія твого контракту на все життя. Ти дійсно не знаєш, коли це закінчиться. І у військовослужбовця навіть Конституцією обмежені права і свободи. Щоб потім не було здивування: а чому, коли мені хочеться, я не можу поїхати в відпустку? А тому. Тому що є певні закони. Або мені кажуть: “Чому ви не можете зробити щось?”. Тому що в мене є наказ. Я не можу порушувати наказів, навіть якщо ви мій найкращий друг. Я не можу вас провести на позицію, тому що командир мені заборонив”.
Мобілізація в Україні 2022 – важливі новини
24 лютого РФ здійснила повномасштабне вторгнення в Україну. Того ж дня в нашій країні була оголошена мобілізація, і чоловікам від 18 до 60 років закрили виїзд.
У Міноборони розповіли, що мобілізація в Україні триватиме стільки, скільки необхідно, щоб доукомлектувати всі необхідні підрозділи.
Наприкінці жовтня начальник управління штабу Командування Сухопутних військ Збройних сил України Роман Горбач говорив, що мобілізація в Україні може посилитися, якщо цього вимагатиме ситуація, яка склалася на фронті. Горбач додав, що кожен центр комплектування та соцпідтримки (військкомат) має план щодо кількості спеціалістів, яких потрібно мобілізувати.
Наразі військовозобов’язані в Україні мають законну можливість відмовитися від отримання повістки. Це можна зробити в декількох випадках.
Наприкінці жовтня президент України Володимир Зеленський підписав закон про взяття жінок певних професій на військовий облік за їхнім бажанням. Законом встановлюється, що жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.