Бортовий комп’ютер безпілотника «Герань-4» більш ніж на три чверті складається з електронних компонентів американського виробництва. Найбільшу частку займає продукція компанії Texas Instruments, а також її придбаної National Semiconductor — понад половину.
Виявлено компоненти виробництва США
Це стало відомо з результатів дослідження польотного контролера, вилученого з уламків одного з безпілотників. Дослідження провів інженер із позивним Prop з 1230-го інженерно-технічного полку «Афіна» Сил підтримки ЗСУ. Підрозділ поділився результатами з виданням «Мілітарний».

Іноземні компоненти відповідають за обробку навігаційних даних, керування двигуном, живлення та обмін сигналами між платами. При цьому маркування на серійних номерах самих плат вказує на виробництво в Алабузі.
Предмет дослідження
Бортовий комп’ютер «Герань-4» було знайдено в уламках, які виявили на Полтавщині у 2026 році. Точне місце та обставини отримання зразка не розголошуються з міркувань безпеки.

Стікери вказують на те, що апарат був оснащений оптико-електронною кореляційною системою «Сусанин». Ця система порівнює зображення з оптичного датчика з еталонними кадрами в пам’яті комп’ютера та коригує маршрут, доповнюючи супутникову й інерційну навігацію.
Серед уламків також виявили mesh-модем, що свідчить про належність апарата до версії «Сікер».
Як влаштований бортовий комп’ютер «Герань-4»
Електроніку розмістили в алюмінієвому корпусі заввишки 175 мм, завширшки 104 мм і завглибшки 145 мм. Зовні він має антенний роз’єм та два багатоконтактні роз’єми Amphenol Aerospace, через які блок з’єднується з іншими системами дрона.
Корпус зазнав пошкоджень у верхній частині, але більшість внутрішніх плат збереглася. Це дозволило дослідити їхню будову, прочитати доступні позначення та порівняти повторювані вузли.
Контролер складається з окремих плат, зібраних у вертикальну стійку. Серед них — навігаційна ALAK03, обчислювальні модулі серії G, релейна G106 та з’єднувальна G102.

На семи платах встановлено 32-розрядні процесори TMS320F28335PGFA компанії Texas Instruments з тактовою частотою 150 МГц. Поруч розташовані мікросхеми живлення, інтерфейсні компоненти та засоби обміну даними. За оцінкою дослідника, використання спільних схемотехнічних рішень скорочує номенклатуру необхідних деталей, а модульна конструкція спрощує виготовлення та ремонт контролера.
Навігаційний вузол складається з плати ALAK03 та встановленого на ній багатокристального модуля MCM. Саме ALAK03 має вихід до зовнішньої антени. За висновками дослідження, модуль приймає та обробляє супутникові навігаційні сигнали, а плата забезпечує його живлення та підключення до решти контролера.
На ALAK03 розміщені індикатори з позначеннями SAT1, SAT2, DIFF, DGPS, PVT і HDT. Вони відображають стан супутникової навігації, диференціальних поправок, визначення положення, швидкості, часу та курсу. Невелика батарея підтримує роботу внутрішнього годинника після вимкнення основного живлення.
Плата також має USB-порт. За припущенням дослідника, через нього можна перевіряти стан обладнання перед запуском і підключати програмне забезпечення для планування місії та вибору цілі. Під час дослідження з’єднання з комп’ютером не було встановлено. Причиною могли стати пошкоджені діод і міжплатний роз’єм або відсутність спеціалізованого програмного забезпечення.
Через 34-контактний роз’єм навігаційний вузол з’єднується з G110, яка, за результатами аналізу, виконує подальшу обробку інформації від ALAK03. У таблиці контактів зазначені лінії живлення, передавання й приймання даних, а також сигнали PPS та інші навігаційні позначення. Індикатори GPS1, GPS2, DGPS, HEAD, DIFF і PPS на G110 дозволяють контролювати стан відповідних функцій.
Плата G108 відповідає за взаємодію з реактивним двигуном. Позначення на ній пов’язані з кількістю пального, тиском на вході й виході двигуна, двома насосами, витратою та обертами. За оцінкою дослідника, вона слугує вузлом збирання показників датчиків і керування двигуном на основі отриманих даних.

Окремі кола G108 керують електричними насосами паливної системи, а два світлодіодні індикатори відображають їхній стан. Плата також має індикацію живлення та роз’єм програмування.
G109, G104, G103, G107 і G105 використовують подібну базову архітектуру, яку на спеціалізованих G110 та G108 доповнили електронікою для навігації й керування двигуном. Кожна з п’яти плат має власний обчислювальний вузол, інтерфейси обміну даними, кола живлення та роз’єм для програмування. Звіт не містить точного розподілу функцій між ними.
G106 — це релейний модуль для комутації електричних кіл. Він не має характерної для сусідніх процесорних плат пари CAN-трансиверів. Під час дослідження не вдалося встановити, які саме споживачі підключені до його виходів.
Усі вузли об’єднує з’єднувальна плата G102. Вона має окремі роз’єми для плат серії G та забезпечує їхній зв’язок із зовнішніми багатоконтактними роз’ємами контролера.
Походження компонентів
Після зіставлення описів плат та переліку виробників дослідникам вдалося ідентифікувати 105 електронних компонентів. З них щонайменше 80 припадають на американські компанії, що становить 76,19% від загальної кількості.
Країни визначено за місцем реєстрації материнської компанії. За таким підходом компоненти Intersil належать до продукції японської Renesas, а Zetex — американської Diodes Incorporated.
| Країна | Виробники | Кількість компонентів | Частка |
| США | Texas Instruments / National Semiconductor, CTS, Onsemi, Monolithic Power Systems, Qorvo, Analog Devices, Diodes Incorporated / Zetex, Microchip, Abracon | 80 | 76,20% |
| Китай | Yueli Electronic, Yantel, Shanghai Leiditech, Shenzhen Huazhimei Semiconductor, WCH | 11 | 10,48% |
| Німеччина | Infineon Technologies | 2 | 1,90% |
| Японія | Renesas / Intersil | 1 | 0,95% |
| Тайвань | MediaTek / Richtek | 1 | 0,95% |
| Нідерланди | STMicroelectronics | 1 | 0,95% |
| Не встановлено | Компоненти з невизначеним виробником | 9 | 8,57% |
| Разом | 105 | 100% |
Серед виробників з великим відривом переважає Texas Instruments. Разом із National Semiconductor, яку вона придбала у 2011 році, на цю групу припадає 61 компонент, або 58,1% переліку. Це, зокрема, процесори TMS320F28335PGFA для обробки даних і керування бортовими системами, CAN-трансивери VP230 для обміну даними між модулями, багатоканальні передавачі MB3238I та стабілізатори напруги PS767D301. Також на платах розташовані джерела опорної напруги REF3020, які забезпечують стабільну напругу для вимірювальних схем.
Американська компанія CTS представлена кварцовими генераторами CTS39CB3 із частотою 40 МГц. Вони формують тактовий сигнал для синхронізації роботи цифрової електроніки. Шість компонентів Onsemi охоплюють транзистори Y1 для керування світлодіодними індикаторами, оптрони H11G1 для передавання сигналів та драйвери NUD3124 для керування індуктивними навантаженнями й реле.
У навігаційному модулі виявлено понижувальний перетворювач напруги MPM38222 компанії Monolithic Power Systems, малошумний підсилювач SGL06Z компанії Qorvo для приймання супутникових навігаційних сигналів та інструментальний підсилювач MAX4461 компанії Analog Devices для підсилення різниці напруг між двома входами. Тут також розташовані варикап FMMV109 компанії Zetex, кварцовий генератор серії VC-830 компанії Microchip та кварцовий резонатор Abracon.
Серед китайських компонентів найбільше реле Yueli Electronic — шість JZC-30MD, які комутують електричні кола. Два компоненти PD1500U03 компанії Yantel призначені для розподілу та об’єднання радіочастотних сигналів. Shanghai Leiditech представлена силовим MOSFET-транзистором Q3407B для перемикання навантаження, а Shenzhen Huazhimei Semiconductor — понижувальним перетворювачем напруги з маркуванням HMEY.

Ще один китайський компонент — CH343G компанії WCH — забезпечує перетворення між USB і послідовним інтерфейсом на навігаційній платі ALAK03. Ймовірно, він призначений для сервісного підключення контролера до комп’ютера для перевірки та налаштування.
Німецька Infineon Technologies представлена двома силовими P-канальними MOSFET-транзисторами F4905S на платі керування двигуном. За висновками дослідження, вони входять до кіл керування паливними насосами. До продукції японської Renesas через придбану Intersil належить операційний підсилювач HA-2539, який працює з високочастотними аналоговими сигналами в навігаційному модулі.
Тайванська Richtek, що входить до MediaTek, представлена стабілізатором напруги з маркуванням 900HAA на платі ALAK03. STMicroelectronics, материнська компанія якої зареєстрована в Нідерландах, — мікросхемою HTC04 на платі G110. Вона містить шість логічних інверторів, які змінюють логічний рівень сигналу на протилежний.
Виробників ще дев’яти компонентів визначити не вдалося. Окрім того, під час дослідження не вдалося знайти електроніки російського виробництва.
Виробництво в Алабузі
Серійні номери досліджених плат містять префікс AL — стандартне позначення Алабуги. На окремих платах також збереглися календарні дати: G108 має позначення 23 червня 2026 року, а G104 — 12 серпня 2026 року.
На двох зовнішніх роз’ємах Amphenol Aerospace зафіксовані коди 260106 та 260206, які відповідають 6 січня та 6 лютого 2026 року.

На процесорах TMS320F28335PGFA росіяни намагалися стерти маркування. За спостереженнями дослідника, на кількох платах вони зробили це не повністю, що дозволило визначити модель. Інші компоненти зі знищеними позначеннями залишилися неідентифікованими.
За оцінкою дослідника, видалення маркування пов’язане зі спробами ускладнити встановлення походження електроніки в умовах санкцій та експортних обмежень.
Скільки коштує електроніка
Окремо дослідники оцінили вартість компонентів Texas Instruments і National Semiconductor.
За даними ГУР, Росія виробляла близько 3000 «Герань-4/5» на місяць. Тоді ж випуск «Герань-2» оцінювали приблизно у 2800 апаратів на місяць.
Якщо поширити склад дослідженого контролера на такий обсяг випуску, щомісячна потреба становитиме 21 тисячу процесорів TMS320F28335PGFA, 42 тисячі CAN-трансиверів VP230 та 33 тисячі стабілізаторів PS767D301. Загалом для 3000 контролерів потрібно 183 тисячі компонентів Texas Instruments і National Semiconductor з наведеного переліку.
За оцінкою дослідників, за такого темпу випуску щомісячні надходження Texas Instruments від компонентів тільки для польотних контролерів цього типу можуть сягати близько €1,4 млн.
Водночас це лише орієнтовна оцінка на основі роздрібних цін дистриб’юторів. Фактичні закупівельні ціни та частка посередників у кінцевій вартості залишаються невідомими.
Висновок
Понад 75% електронних компонентів польотного контролера «Герань-4» припадають на американські компанії, а понад половину — на групу Texas Instruments. Ці деталі забезпечують обробку даних, обмін між модулями, живлення та взаємодію з двигуном.
При виробництві трьох тисяч апаратів на місяць ця залежність формує потребу в постачанні понад двох мільйонів компонентів лише однієї американської компанії щорік. Це вказує на відсутність дієвого механізму контролю за дотриманням санкцій як на рівні самих компаній, так і на рівні уряду.
