Жінки непропорційно постраждали від енергетичної кризи: відключення електроенергії та води призвели до подвійного тягаря домашніх обов’язків, догляду та працевлаштування. Більшість учасниць зазначили, що жінкам стає дедалі складніше піклуватися про свої сім’ї, причому жителі південно-східних країн і жінки середнього віку відчувають на собі вплив кризи найбільше.
Про це повідомила кореспондент ZMINA під час презентації дослідження «Гендерний вимір енергетичної кризи в Україні: шляхи до стійкості».
Фото: Associated Press
Отже, жінки повідомили, що почуваються значно більш перевантаженими домашніми завданнями та доглядом . Нестача електроенергії та води змушувала жінок приділяти більше часу щоденним справам. Стабільне електропостачання вважають вирішальним 93% респондентів, при цьому 84% жінок і 75% чоловіків повторюють цю думку. Молодші жінки частіше відчувають залежність від електроенергії (82% порівняно з 66% молодих чоловіків).
Відключення електроенергії ускладнило життя жінок порівняно з чоловіками – середня оцінка складності становить 5,16 для жінок проти 4,86 для чоловіків. 37% жінок повідомили, що стикаються зі значними проблемами. 90% учасників погодилися, що жінкам стало важче доглядати за дітьми та родичами, тоді як лише 69% відзначили подібні проблеми для чоловіків. Найбільше від кризи постраждали жінки з дітьми (65%), люди з інвалідністю (64%) та люди похилого віку (63%).
Фото: Жіночий енергетичний клуб України та ООН Жінки в Україні
Найбільш значні проблеми виникли в таких сферах :
- повсякденне життя (55%);
- опалення (51%);
- зарядні пристрої (49%);
- приготування їжі та навчання/робота (по 42%).
Матері частіше повідомляли про труднощі, пов’язані з доглядом (45% порівняно з 20% загалом). 22% респондентів як чоловіків, так і жінок користуються ліфтами, причому 62% з цих осіб стикаються зі значними труднощами – жінки страждають більше, особливо молодші (66% проти 56%) і люди старшого віку (72% проти 55%).
Крім того, криза посилила соціальну та регіональну нерівність. 57% респондентів вважають, що жителі сільської місцевості стикаються з більшими проблемами. Найпохмуріші оцінки ситуації дали жінки з невеликих міст (41%), за ними йдуть жінки із середнім рівнем доходу (38%) та освітою (45%). Південний схід особливо сильно постраждав, де 48% жінок характеризують наслідки кризи як «надзвичайно важкі» (на відміну від 31-33% в інших регіонах).
Відключення електроенергії також посилили занепокоєння щодо безпеки . Зі зменшенням вуличного освітлення 88% респондентів повідомили, що почуваються в небезпеці. Жінки висловили більше занепокоєння (92% порівняно з 85% чоловіків), особливо щодо безпеки дітей після настання темряви (64% проти 51%). Основні визначені загрози включають темряву в громадських місцях (62%), вдома (57%) і шкідливі умови праці (50%). У результаті багато людей в першу чергу покладаються на ліхтарики та свічки (71%), резервне освітлення (28%) або обмежують свої рухи після настання темряви (27%).
Криза також обмежила доступ до медичних, освітніх та соціальних послуг . 55% жінок (порівняно з 49% чоловіків) повідомили, що їм стало важче відвідати лікаря. 92% респондентів зіткнулися з труднощами під час онлайн-навчання, а 81% жінок (проти 71% чоловіків) повідомили про труднощі з цифровою діяльністю. Соціальна залученість громади знизилася, як підтвердили 74% учасників, особливо серед жінок віком 36 років і старше (41-42%) і жителів південного сходу (45%).
Відключення електроенергії також призвело до зростання витрат . 34% респондентів понесли витрати на генератори, акумулятори та павербанки. 26% відзначили відсутність альтернативних джерел енергії. Найбільше фінансове навантаження випало на жінки середнього віку (62%) і мешканки південного сходу (66%). Про необхідність цих витрат частіше зазначали молоді жінки та сім'ї з дітьми. Загалом 73% домогосподарств вже придбали дообладнання: 26% – повністю, 47% – частково, 6% – ще планують це зробити.
41% респондентів висловили занепокоєння щодо втрати роботи чи доходу, особливо серед жінок середнього віку (51%).
Водночас соціологи відзначають, що більшість респондентів вважають зусилля влади недостатніми – лише 5% отримали допомогу (3% частково, 2% повністю). Якщо 56% вважають дії уряду ефективними, більшість очікує фінансової підтримки (49%) та забезпечення генераторами та паливом (загалом 79%). 17% заявили про готовність перекваліфікуватися в енергетиці, переважно чоловіки (21% проти 13% жінок), але лише 9% знають про можливості навчання. Тому існує потреба в інформаційних кампаніях та освітніх ініціативах для залучення жінок до енергетичного сектору.
