Переглядаючи свої світлини з початку 2000-х, я відчуваю легкий дискомфорт. Ми тоді справді виживали, як могли, щиро кажучи. Вважалося, що піклування про себе неодмінно пов’язане з болем та дискомфортом. Якщо нічого не щипає, не стягує і не пече – значить, не працює, інформує Ukr.Media.
Зараз мені 38, під очима синці від новин, і в мене абсолютно нульова толерантність до речей, які ускладнюють моє життя. Маркетологи досі намагаються продати нам ідею бездоганної зовнішності за допомогою агресивних косметичних засобів, але будемо відверті: половину того, чим ми звикли користуватися з юності, час відправити на звалище.
Абразивні скраби з кісточками
Той відомий скраб з абрикосовими кісточками, який, здається, стояв у кожній ванній кімнаті країни. Пам’ятаю, як терла ним щоки, сподіваючись позбутися нерівностей, прищів і, разом з тим, кількох своїх прогрішень. Здавалося, чим сильніше потріш, тим швидше виросте нова, гладенька шкіра. Насправді ж ми просто піддавали обличчя тортурам мікроподряпин, куди потім охоче заселялися бактерії. Зараз я виношу цей тюбик виключно в душ – для шліфування п’ят перед сезоном босоніжок, там йому й місце. А для обличчя давно перейшла на ензимні пудри. Вони розчиняють усе зайве м’яко, без спецефектів будівельної наждачки.
Засоби для вмивання «до скрипу»
О, це моя улюблена тема. Вмилася гелем, витерлася рушником – і не можеш кліпнути, настільки шкіра натягнулася на обличчі. Ми ж щиро вірили, що скрип під пальцями є головною ознакою досконалої чистоти. А шкіра в цей час просто благала про порятунок і починала в істериці виробляти ще більше шкірного сала, щоб хоч якось відновити свій захист. Тому до обіду обличчя блищало, наче млинець, хоча на носі шкіра лущилася. Тепер я визнаю лише ніжні пінки. Обличчя після них виглядає звичайним. Не скрипить, не стягує. Просто чисте обличчя живої людини.
Спиртові лосьйони проти прищів
Як тільки згадаю цей запах, очі аж починають сльозитися. З’явився прищ – беремо ватний диск, щедро наносимо лосьйон, в якому спирту більше, ніж у дідовій настоянці, і припікаємо. Аж дим іде. Прищ, можливо, і здавався під таким натиском, але навколо утворювалася випалена пустеля, на якій через день вискакували ще три нові запалення. Мені знадобилися роки, щоб зрозуміти одну річ: саліцилова кислота чудово працює без спирту, а ніацинамід взагалі лікує без таких садистських методів.
Чорні маски-плівки від чорних цяток
Хто не відчував болю, здираючи цю гумову масу з носа, той не знає життя. Разом з маскою відривався дрібний пушок, надія на краще і верхній шар епідермісу. А чорні цятки? Вони здебільшого залишалися на місці, глузливо визираючи з розширених пор. Я давно покінчила з цим мазохізмом. Звичайна гідрофільна олія робить те саме, тільки м’якше. Наносьте на сухе обличчя, медитативно масажуйте кілька хвилин (якраз є час подумати про своє життя), змийте водою, а потім пінкою. Все розчиняється без сліз і вирваного волосся.
Щільні тональні креми-«штукатурки»
Ера раннього Інстаграму неабияк нас травмувала. Обличчя мало виглядати як матова штучна маска – жодної веснянки, жодної пори. Якось я знайшла у запасах свій старий щільний тональний засіб, нанесла з цікавості – і миттєво постарішала років на десять. Ця «штукатурка» забивається в мімічні зморшки, яких у мене достатньо, і перетворює обличчя на маску Тутанхамона. Хай йому грець. Легкий BB-крем (або невагомий матуючий флюїд, якщо шкіра схильна до жирності) – мій максимум. Так, через нього видно, що я жива жінка, яка іноді не висипається. Якщо десь з’явився синець чи почервоніння, я просто точково наношу консилер і йду у своїх справах.
Рідкі матові помади, що сушать губи
Вони трималися неймовірно довго. Можна було їсти борщ, пити каву, цілуватися під дощем – колір залишався на губах. Але до вечора губи перетворювалися на зморщені родзинки, а змити цей «цемент» можна було лише металевою губкою. Я більше не хочу нікому нічого доводити ціною такого дискомфорту. Відтінкові бальзами, звичайні кремові помади, які зникають за дві години, або сучасні матові помади, в які нарешті додумалися додати зволожуючих олій – ну і хай. Зате губи не тріскаються, коли намагаєшся посміхнутися.
Ми якось непомітно переросли вік, коли краса вимагала жертв. Тепер я хочу, щоб моя ванна кімната була зоною комфорту, а не філією інквізиції. У нас і так щодня вистачає стресів, тож нехай хоча б крем просто виконує свою роботу, не знущаючись з мого обличчя. Піду, мабуть, викину матову помаду, яка лежить у шухляді з 2018 року. І вам раджу трохи почистити полички – гарантую, стає легше дихати.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
Ви вже викинули свою косметичну «інквізицію» чи досі сумуєте за відчуттям чистоти до скрипу?
Вже проголосували 0 людей. Долучайтесь до обговорення.
🌿 Тільки лагідний догляд 🧼 Люблю термоядерні засоби 🤔 Ще чищу полички
📊 Карта думок
🌿 Тільки лагідний догляд 0% 🧼 Люблю термоядерні засоби 0% 🤔 Ще чищу полички 0% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Поки що немає коментарів. Будьте першим!
Джерело: ukr.media