Кетрін Гепберн — артистка, яка здобула найбільше нагород “Оскар” у номінації “Найкраща акторка”. Протягом майже пів століття вона чотири рази була удостоєна цієї відзнаки, проте жодного разу не з’явилася на церемонії для її особистого отримання.
Акторка з найбільшою кількістю “Оскарів” в історії — Кетрін Гепберн
Кетрін Гепберн виходила за рамки загальноприйнятого. Вона легко вступала у конфронтацію з пресою, уникала публічності та мала своєрідне ставлення до слави. Водночас саме вона стала рекордсменкою премії “Оскар”: вона здобула чотири нагороди в номінації “Найкраща акторка” — більше, ніж будь-хто інший за весь час існування кінематографа.
Кетрін Гепберн народилася 12 травня 1907 року в американському місті Гартфорд, що у штаті Коннектикут. Вона не була споріднена з Одрі Гепберн, попри однакове прізвище. На свій час вона була актрисою нового типу – сильною, самостійною, яка не прагнула відповідати чужим сподіванням. У 1920-х роках вона розпочала свою діяльність у театрі на Бродвеї. Згодом її помітили продюсери, і вона отримала свою дебютну роль у кіно – у стрічці “Білль про розлучення” (1932). Вже за рік, у віці 26 років, вона здобула свій перший “Оскар” за фільм “Ранковий підйом” (1933). Ще три нагороди вона здобула протягом наступних десятиліть.
Чотири премії “Оскар” Кетрін Гепберн демонструють її широкий акторський діапазон та здатність втілювати різноманітні образи. Вона постійно розвивалася, і це помітно не лише у фільмах, які принесли їй нагороди, а й у тих, за які вона отримувала номінації. Загалом Гепберн була номінована на “Оскар” 12 разів. Більшу кількість номінацій серед акторок має лише Меріл Стріп — 21. Далі — чотири кінокартини, за які Кетрін Гепберн отримала “Оскар”.
“Ранковий підйом”, 1933
У цій стрічці Кетрін Гепберн втілює образ Єви Лавлейс — цілеспрямованої актриси, яка переїжджає до Нью-Йорка з метою побудувати кар’єру на Бродвеї. В одній зі сцен вона дає собі обіцянку не повторити долю тих акторів, які швидко досягають популярності, а потім так само швидко її втрачають. Це рішення перегукується з кар’єрним шляхом самої Кетрін Гепберн.
“Вгадай, хто прийде на обід”, 1967
У цій соціальній драмі Кетрін Гепберн виконує роль Крістіни Дрейтон – матері, яка в Америці 1960-х років дізнається про намір своєї доньки вийти заміж за афроамериканця. Фільм піднімає теми расизму, а також зіткнення поколінь та різні погляди на роль жінки. Разом з нею у стрічці знімався її багаторічний партнер Спенсер Трейсі. Під час зйомок він був серйозно хворий, і всі розуміли, що це його останній фільм. У сцені з його заключним монологом Кетрін Гепберн плаче – і ці сльози є виявом справжньої емоції, а не акторською грою. Через 17 днів після завершення зйомок Трейсі пішов з життя. За словами людей, близьких до актриси, Гепберн так і не переглянула фінальну версію фільму через горе, спричинене втратою.
“Лев узимку”, 1968
У цій кінострічці Кетрін Гепберн грає королеву Елеонору Аквітанську — владну та розумну жінку, яка опиняється в епіцентрі боротьби за владу між своїм чоловіком, Генріхом II Англійським, та їхніми синами. Її персонаж є складним і багатогранним: вона впевнена у собі, далекоглядна, здатна впливати на інших, але водночас у ній відчувається вразливість — у бажанні бути коханою і не втратити владу.
“На золотому озері”, 1981
У цій кінострічці Кетрін Гепберн грає Етель Теєр — літню жінку, яка проживає з чоловіком Норманом (Генрі Фонда) у будинку біля озера. Етель — щира, відкрита особистість, яка намагається зберегти гармонію в родині, незважаючи на вік, зміни та складні взаємини. Це історія про сім’ю, старіння та прийняття неминучих життєвих трансформацій. Роль стала однією з найсильніших у кар’єрі Гепберн — значною мірою завдяки її взаємодії з Генрі Фондою, для якого цей фільм також став останнім. Саме за цю роль вона отримала свій четвертий “Оскар”.
Реклама.
6 цікавих фактів про Кетрін Гепберн
Кетрін Гепберн на церемонії вручення премії “Оскар” 1974 року під час вручення нагороди продюсеру Лоуренсу Вайнбергу
1. Вона ніколи не отримувала “Оскар” особисто. Попри свої досягнення, Кетрін Гепберн не відвідувала церемонії “Оскар”, щоб забрати свої нагороди. Вона зазначала: “Нагороди нічого не важать. Моя справжня нагорода — це творча робота”. Єдиний раз Кетрін Гепберн з’явилася на сцені премії “Оскар” у 1974 році. Вона не отримувала відзнаку. Вона вручала її продюсеру Лоуренсу Вайнбергу.
2. Вона не бажала відповідати класичним уявленням Голлівуду про жіночність. Кетрін Гепберн відкидала стандарти кіноіндустрії. Вона відмовилася від образу “тендітної жінки”. Вона обирала ролі сильних, інтелектуальних та незалежних героїнь. Її підхід сформував нове бачення жіночих образів у кіно. Після успішного дебюту на початку 1930-х років популярність Кетрін Гепберн стрімко знизилася. Її навіть внесли до переліку акторів, які не приносять студіям прибутку. Але вона не здалася. Вона викупила права на фільм “Філадельфійська історія” (1940) і використала його, щоб повернутися в індустрію. Це виявилося успішним — за цю роль вона отримала номінацію на “Оскар”. У 1940–1950-х роках Кетрін Гепберн остаточно утвердилася як одна з найвидатніших актрис Голлівуду. Вона продовжувала свою кар’єру в кіно до 1990-х років.
3. Вона стала взірцем андрогінного стилю в моді. У період, коли актриси мали дотримуватися суворих стандартів краси та мати доволі гламурний вигляд, Кетрін Гепберн обрала інший шлях. Вона часто обирала штани — у 1930–1940-х роках це було нестандартним явищем. З часом її стриманий стиль став характерною рисою актриси та справив вплив на наступні покоління жінок.
Кетрін Гепберн із короткою стрижкою та в чоловічому одязі у фільмі “Сильвія Скарлетт”, 1935
4. Вона понад 20 років перебувала у стосунках із колегою-актором. Її стосунки зі Спенсером Трейсі — одні з найвідоміших в історії кіно. Вони познайомилися на зніманнях фільму “Жінка року” у 1942 році й були разом до його відходу з життя у 1967 році. Їхні стосунки не були офіційними, оскільки Трейсі був одружений і не розлучався зі своєю дружиною з релігійних міркувань. Кетрін Гепберн прийняла цю ситуацію і залишалася поруч з ним до кінця. Вона називала його любов’ю всього свого життя. Після його смерті вона тимчасово взяла паузу і не знімалася в кіно.
Спенсер Трейсі та Кетрін Гепберн на знімальному майданчику фільму “Жінка року”, 1942
5. Вона була спортсменкою. Окрім акторської майстерності, Кетрін Гепберн активно займалася спортом. Вона захоплювалася тенісом, плаванням, гольфом, бейсболом та крикетом. З юних років вона вела активний спосіб життя — займалася веслуванням і каталася на ковзанах. Цю фізичну активність вона підтримувала до глибокої старості.
6. Її голос був неповторним. Кетрін Гепберн вирізнялася не лише акторським талантом, а й манерою мовлення. Вона мала чітку дикцію. Її вирізняв виразний новоанглійський акцент, який став її візитівкою. Він підсилював її образ сильної та впевненої жінки як у житті, так і на екрані.
За матеріалом vogue.de