28 липня 1880 року в місті, сучасному Кропивницькому, народився Володимир Винниченко — один із найвідоміших українських письменників початку 20 століття та визначна політична постать своєї епохи.
Окрім «музейного» зображення, яке можна знайти у шкільних програмах, Володимир Винниченко — справді харизматичний романіст, який майстерно створював яскраві оповіді та здобув славу як автор глибоких психологічних драм. Наша добірка містить романи та п’єси Винниченка, які неодмінно вас зачарують.
Реклама.
«Нотатки кирпатого Мефістофеля», 1917
У 1916 році, за рік до того, як очолити Генеральний секретаріат Центральної Ради, Винниченко завершив та опублікував «Записки кирпатого Мефістофеля» – свій головний роман, який продовжує дивувати, захоплювати та провокувати дискусії й сьогодні. Як зазначає видавництво «Віхола», яке випустило «Записки кирпатого Мефістофеля» у 2023 році в рамках своєї популярної серії «Неканонічний канон», «Записки…» – це переважно роман моральних досліджень, у якому, можливо, вперше в українській літературі, відверто досліджується динаміка між чоловіками та жінками.
Історія розгортається в Києві, а розповідь розповідається від імені головного героя, успішного юриста та «гравця життя» Якова Михайлюка, якого називають «Снупі Мефістофель». Цей персонаж уособлює собою рідко зустрічну постать в українській літературі: Снупі Мефістофель закохується у дружину свого друга (батько її сина Андрійка залишається загадкою, чи то Яків, чи її чоловік), закохується в жінку на ім'я Клавдія Петрівна, яка зрештою вагітніє, проте Яків відмовляється прийняти батьківство та виступає за аборт… Цікавий та заплутаний, роман Винниченка, можливо, є першим в українській літературі, який сміливо порушує теми морального вибору, вільних стосунків між статями та тему абортів.
«Чорна пантера та білий ведмідь», 1911
«Чорна пантера і білий ведмідь» — п'єса, написана Володимиром Винниченком у 1911 році. Її перша театральна постановка відбулася 1917 року в Молодому театрі в Києві, режисером був Лесь Курбас, а сценографією — художник Михайло Бойчук. П'єса також активно ставилася по всій Європі та стала основою для екранізацій.
На той час, коли Курбас взявся за постановку, Винниченко став одним із найвідоміших українських драматургів, а його ім'я в програмі практично гарантувало успіх. Оповідь обертається навколо боротьби митця зі своїми обов'язками та суспільством. Головний конфлікт виникає між Корнієм (Білим Ведмедем), який знаходить сенс у мистецтві та прагне створити новий шедевр, та його дружиною Рітою (Чорною Пантерою), яка бажає лише врятувати свого хворого сина. Кінець п'єси є водночас філософським і трагічним.
Навіть сьогодні, через понад століття після свого створення, цей образний та психологічний твір Винниченка розглядається в сучасному та свіжому світлі.
«Лепрозорій», 1938
Останні 15 років свого життя, починаючи з 1936 року, Володимир Винниченко провів у південному регіоні Франції – у мальовничому містечку Мужен, розташованому між Ніццою та Каннами. У своїй віллі він жив з дружиною, доглядав за садом і вів здоровий спосіб життя, у який твердо вірив. Саме в Мужені в 1938 році він написав оповідання «Лікарня для прокажених».
Головна героїня цього твору — Івонн Вольвен — персонаж, що втілює сучасність. Дочка теслі працює разом зі своєю родиною на фермі поблизу Канн, і щоб заощадити гроші на трактор, вона їде до Парижа. Там вона несподівано зустрічає професора медицини Матхура.
Источник
