Що читати про Київ: 60 українських текстів про столицю

Що не зроби до Дня Києва — все буде недостатньо, щоб засвідчити любов до улюбленої столиці. Спеціально для vogue.ua ми попросили українських журналісток, ведучих відеоподкасту “Наразі без назви” Богдану Неборак і Настю Євдокимову сформувати кілька уявних полиць з улюбленими текстами про Київ та, звісно, сказати свої слова любові до нашого міста.

Реклама

Богдана Неборак та Настя Євдокимова0Богдана Неборак та Настя Євдокимова

“Наша добірка різнорідна: від “золотої книги нашого письменства” (саме так Михайло Грушевський називає Києво-Печерський патерик) до наймолодших поетичних голосів, — говорять Богдана і Настя. — В українській літературі є так багато любовних, ретро-, драматичних, детективних історій, які відбуваються в Києві, якщо спробувати згадати всі-всі-всі з глибокими науковими розвідками про життя міста у Середньовіччі та урбаністичним нонфікшеном про ХХІ століття, з бароковими поезіями та жіночими романами, з есеями про Революцію Гідності та репортажем про містян і велику війну — набереться кілька сотень текстів.

Умістити в одну добірку все нам би не хотілося, ми склали власний перелік, який дозволяє любити місто, пізнавати, захоплюватися; твори, які хочеться мати на власній полиці, у пошуках яких хочеться вирушати в бібліотеку. Ця добірка — наші перші літературні асоціації з Києвом”. Дівчата пропонують цю добірку без власних коментарів, тексти розташовані хронологічно.

У ній є твори для дітей, які пропонують маршрути для прогулянок з малюками. Є окремі поетичні тексти, у яких ліричні герої споглядають місто та його відтінки, говорять про любов, спостерігають за революційними подіями на вулицях. Є цілі романи, в яких місто динамічне, воно взаємодіє з персонажами, а подекуди й саме стає героєм. Є поетичні книжки, які отримали найвищі державні нагороди, а є й ті, яким майже 100 років, але відкриваємо ми їх для себе по-справжньому лише зараз.

Щось класичне

Київ, 1852 рік1Київ, 1852 рік

  • Києво-Печерський патерик (XI–XIII ст.)
  • Микола Гоголь “Тарас Бульба” (1835)
  • Пантелеймон Куліш “Чорна рада” (1857)
  • Іван Нечуй-Левицький “Хмари” (1874)
  • Михайло Старицький “За двома зайцями” (1883)
  • Володимир Винниченко “Записки Кирпатого Мефістофеля” (1917)
  • В. Домонтович “Дівчина з ведмедиком” (1928), “Доктор Серафікус” (1947), “Болотяна Лукроза” (1947–1948)
  • Валерʼян Підмогильний “Місто” (1928), “Невеличка драма” (1930), “Повість без назви” (1934)
  • Євген Плужник “Недуга” (1928)
  • Олесь Гончар “Собор” (1968)
  • Павло Загребельний “Диво” (1968)
  • Всеволод Нестайко “Тореадори з Васюківки” (1972, 2004)
  • Григір Тютюнник “День мій суботній” (1981)
  • Валерій Шевчук “Три листки за вікном” (1986)

Щось сучасне

12

  • Олесь Ульяненко “Сталінка” (1994)

  • Андрій Курков “Пікнік на льоду” (1996)

  • Світлана Пиркало “Зелена Маргарита” (2000)

  • Володимир Діброва “Андріївський узвіз” (2007)

  • Оксана Забужко “Музей покинутих секретів” (2009)

  • Олесь Ільченко “Місто з химерами” (2009)

  • Артем Чапай “Червона зона” (2014)

  • Галина Ткачук “Таємниці вулиці Волоської” (2014)

  • Олександр Михед “Астра” (2015)

  • Ірина Цілик “МІСТОРІЯ однієї дружби” (2016)

  • Петро Яценко “Нечуй. Немов. Небач” (2017)

  • Мирослав Лаюк “Світ не створений” (2018)

  • Світлана Тараторіна “Лазарус” (2018)

  • Володимир Рафєєнко “Мондеґрін” (2019)

  • Марина Гримич “Клавка” (2019), “Юра” (2020)

  • Софія Андрухович “Амадока” (2020)

  • Юлія Стахівська “Таємниця Могилянки і зниклий ключ” (2020)

  • Анатолій Дністровий “Б-52” (2021)

Щось поетичне

Київ, кінець 19 століття3Київ, кінець 19 століття

  • Михайль Семенко “Пʼєро мертвопетлює” (1919)

  • Микола Зеров “Сонети й елегії” (1922)

  • Микола Бажан “Будівлі” (1929)

  • Оксана Лятуринська “Княжа емаль” (1941)

  • Володимир Сосюра “Весна” (1945)

  • Максим Рильський “Голосіївська осінь” (1959)

  • Микола Вінграновський “Київ” (1965)

  • Ліна Костенко “Над берегами вічної ріки” (1977)

  • Василь Стус “Час творчості” (1972), “Палімпсести” (1986)

  • Іван Малкович “Ключ” (1988)

  • Віктор Неборак “Літаюча голова” (1990)

  • Оксана Забужко “Дириґент останньої свічки” (1990)

  • Аттила Могильний “Обриси міста” (1991)

  • Юрко Позаяк “Шедеври” (1997, 2013)

  • Наталка Білоцерківець “Алергія” (1999)

  • Ірина Жиленко “За золотими вікнами зірок” (2000)

  • Богдан-Олег Горобчук “Місто в моєму тілі” (2007)

  • Олександр Ірванець “Сатирикон — ХХІ” (2011), “Санітарочка Рая” (2023)

  • Василь Герасимʼюк “Кров і легіт” (2014)

  • Павло Коробчук “Вірш про повстання на вулиці Грушевського” (2014)

  • Олександр Мимрук “Цукровик” (2017)

Прогулянку вихідного дня столицею Богдана Неборак та Настя Євдокимова пропонують в епізоді відеоподкаста “Наразі без назви”.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *