Що не зроби до Дня Києва — все буде недостатньо, щоб засвідчити любов до улюбленої столиці. Спеціально для vogue.ua ми попросили українських журналісток, ведучих відеоподкасту “Наразі без назви” Богдану Неборак і Настю Євдокимову сформувати кілька уявних полиць з улюбленими текстами про Київ — та, звісно, сказати свої слова любові до нашого міста.
Реклама
Богдана Неборак та Настя Євдокимова
“Наша добірка різнорідна: від “золотої книги нашого письменства” (саме так Михайло Грушевський називає Києво-Печерський патерик) до наймолодших поетичних голосів, — говорять Богдана і Настя. — В українській літературі є так багато любовних, ретро-, драматичних, детективних історій, які відбуваються в Києві, якщо спробувати згадати всі-всі-всі з глибокими науковими розвідками про життя міста у Середньовіччі та урбаністичним нонфікшеном про ХХІ століття, з бароковими поезіями та жіночими романами, з есеями про Революцію Гідності та репортажем про містян і велику війну — набереться кілька сотень текстів.
Умістити в одну добірку все нам би не хотілося, ми склали власний перелік, який дозволяє любити місто, пізнавати, захоплюватися; твори, які хочеться мати на власній полиці, у пошуках яких хочеться вирушати в бібліотеку. Ця добірка — наші перші літературні асоціації з Києвом”. Дівчата пропонують цю добірку без власних коментарів, тексти розташовані хронологічно.
У ній є твори для дітей, які пропонують маршрути для прогулянок з малюками. Є окремі поетичні тексти, у яких ліричні герої споглядають місто та його відтінки, говорять про любов, спостерігають за революційними подіями на вулицях. Є цілі романи, в яких місто динамічне, воно взаємодіє з персонажами, а подекуди й саме стає героєм. Є поетичні книжки, які отримали найвищі державні нагороди, а є й ті, яким майже 100 років, але відкриваємо ми їх для себе по-справжньому лише зараз.
Щось класичне
Київ, 1852 рік
- Києво-Печерський патерик (XI–XIII ст.)
- Микола Гоголь “Тарас Бульба” (1835)
- Пантелеймон Куліш “Чорна рада” (1857)
- Іван Нечуй-Левицький “Хмари” (1874)
- Михайло Старицький “За двома зайцями” (1883)
- Володимир Винниченко “Записки Кирпатого Мефістофеля” (1917)
- В. Домонтович “Дівчина з ведмедиком” (1928), “Доктор Серафікус” (1947), “Болотяна Лукроза” (1947–1948)
- Валерʼян Підмогильний “Місто” (1928), “Невеличка драма” (1930), “Повість без назви” (1934)
- Євген Плужник “Недуга” (1928)
- Олесь Гончар “Собор” (1968)
- Павло Загребельний “Диво” (1968)
- Всеволод Нестайко “Тореадори з Васюківки” (1972, 2004)
- Григір Тютюнник “День мій суботній” (1981)
- Валерій Шевчук “Три листки за вікном” (1986)
Щось сучасне
-
Олесь Ульяненко “Сталінка” (1994)
-
Андрій Курков “Пікнік на льоду” (1996)
-
Світлана Пиркало “Зелена Маргарита” (2000)
-
Володимир Діброва “Андріївський узвіз” (2007)
-
Оксана Забужко “Музей покинутих секретів” (2009)
-
Олесь Ільченко “Місто з химерами” (2009)
-
Артем Чапай “Червона зона” (2014)
-
Галина Ткачук “Таємниці вулиці Волоської” (2014)
-
Олександр Михед “Астра” (2015)
-
Ірина Цілик “МІСТОРІЯ однієї дружби” (2016)
-
Петро Яценко “Нечуй. Немов. Небач” (2017)
-
Мирослав Лаюк “Світ не створений” (2018)
-
Світлана Тараторіна “Лазарус” (2018)
-
Володимир Рафєєнко “Мондеґрін” (2019)
-
Марина Гримич “Клавка” (2019), “Юра” (2020)
-
Софія Андрухович “Амадока” (2020)
-
Юлія Стахівська “Таємниця Могилянки і зниклий ключ” (2020)
-
Анатолій Дністровий “Б-52” (2021)
Щось поетичне
Київ, кінець 19 століття
-
Михайль Семенко “Пʼєро мертвопетлює” (1919)
-
Микола Зеров “Сонети й елегії” (1922)
-
Микола Бажан “Будівлі” (1929)
-
Оксана Лятуринська “Княжа емаль” (1941)
-
Володимир Сосюра “Весна” (1945)
-
Максим Рильський “Голосіївська осінь” (1959)
-
Микола Вінграновський “Київ” (1965)
-
Ліна Костенко “Над берегами вічної ріки” (1977)
-
Василь Стус “Час творчості” (1972), “Палімпсести” (1986)
-
Іван Малкович “Ключ” (1988)
-
Віктор Неборак “Літаюча голова” (1990)
-
Оксана Забужко “Дириґент останньої свічки” (1990)
-
Аттила Могильний “Обриси міста” (1991)
-
Юрко Позаяк “Шедеври” (1997, 2013)
-
Наталка Білоцерківець “Алергія” (1999)
-
Ірина Жиленко “За золотими вікнами зірок” (2000)
-
Богдан-Олег Горобчук “Місто в моєму тілі” (2007)
-
Олександр Ірванець “Сатирикон — ХХІ” (2011), “Санітарочка Рая” (2023)
-
Василь Герасимʼюк “Кров і легіт” (2014)
-
Павло Коробчук “Вірш про повстання на вулиці Грушевського” (2014)
-
Олександр Мимрук “Цукровик” (2017)
Прогулянку вихідного дня столицею Богдана Неборак та Настя Євдокимова пропонують в епізоді відеоподкаста “Наразі без назви”.
