“Лише спробувавши написати писанку, усвідомлюєш, що доторкаєшся до магії творення сакрального”, – стверджує видатна майстриня з Коломиї Світлана Стадник, яка носить звання заслуженої майстрині народної творчості України, є членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України та кандидаткою наук. Спеціально для vogue.ua Світлана створила розпис писанки та поділилася роздумами про символізм цього давнього ритуалу.
Реклама.
Майстерності розпису писанок Світлану навчила її мама, Галина П’ятничук, яка працювала науковим співробітником у Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття, що знаходиться в Коломиї. Галина сама опанувала це мистецтво від своєї бабусі Марії Лубик, яка з’явилася на світ у 1903 році: “Мама прагнула, щоб традиція розпису передавалася наступним поколінням”, – ділиться Світлана. І справді, сьогодні ця спадщина живе вже у шостому поколінні родини: писачок вправно тримає навіть її онук.
Значення символів на писанках
Візерунок, що народжується на писанках завдяки використанню бджолиного воску, писачка та барвників, є не просто орнаментом, а виразом побажань, звернень до Всесвіту. “Сонечко символізує прохання про тепло. Грабельки – заклик про дощ. Крапочки уособлюють зернинки, кинуті в землю. За наявності дощу й тепла, ці зернинки дадуть багатий урожай”.
Де шукати натхнення для мистецтва писанкарства
Музей писанкового розпису в Коломиї (часто званий Музеєм “Писанка”) зберігає найчисленнішу в Україні колекцію таких творів. “На сьогодні тут зібрано понад 12 тисяч експонатів з різних куточків світу”, – зазначає Світлана. Будівництво музею було завершене у 2000 році, до десятого ювілейного міжнародного фестивалю гуцулів, і зайняло лише 90 днів.
Найстаріші експонати музею датуються столітнім періодом. Але найціннішим експонатом є писанка, виготовлена з гусячого яйця, яка була створена понад 500 років тому. Її було виявлено у 2013 році у Львові під час археологічних досліджень Інституту археології НАН України. Офіційно це визнано найдавнішою писанкою України. Серед скарбів музею представлені й писанки, створені родиною Стадник.
Відродження писанкарства в Україні
З відновленням незалежності України розпочалося й відродження писанкарства, яке в багатьох регіонах було забуте, – розповідає Світлана Стадник. – Традиція була майже втрачена: збереглося обмаль технік та інструментів.
Сьогодні розпис писанок до Великодня – це не лише спосіб прикрасити домівку до свята. Це також можливість сповільнитися, сконцентруватися, віддатися процесу. Це свого роду медитація. “Коли кажуть, що писанка певною мірою рятує, то це справді так”, – додає майстриня.
Техніка розпису писанки
Писанку заборонено створювати з негативними думками. Процес слід розпочинати з молитвою, з чистими помислами. Тоді все недобре відступає від вас.
Перед початком розпису яйця ретельно миють (бажано використовувати білі, аби візерунок був чіткішим) та знежирюють їхню поверхню за допомогою оцту.
Далі на поверхню яйця за допомогою писачка наносять віск.
Після нанесення орнаменту яйце занурюють у фарбу. Після того, як воно пофарбується, наносять наступний шар воску, знову фарбують, і так до досягнення бажаного результату, де з-під кожного наступного шару проступає попередній колір, від світлішого до темнішого.
“Доки ми створюємо писанки, вишиваємо, вивчаємо власну історію, зло не здолає нас. Я глибоко вірю в це свято. Збереження традицій – це і є сенс буття”, – заявляє Світлана Стадник.
Відео: Юлія Цурканюк
Редакторка: Марина Шулікіна
Продюсерка: Марі Ніколенко