Промокампанія стрічки “Диявол носить Prada 2” (The Devil Wears Prada 2) активізується напередодні виходу. Головна виконавиця Меріл Стріп знову перевтілилася в образ Міранди Прістлі під час The Late Show with Stephen Colbert, нагадуючи, чому “Диявол носить Prada” залишається одним з найбільш цитованих фільмів про моду.
Меріл Стріп прибуває на запис The Late Show with Stephen Colbert, 1 квітня 2026 року
Перед виходом на шоу до Стівена Кольбера, актриса з’явилася в ефектному пальті з леопардовим принтом, прикрашеному бантом та об’ємними рукавами. Доповнили образ чорні скінні-джинси та загострені чорні туфлі. Стильний вигляд підкреслили мінімалістичні сонцезахисні окуляри, золоті сережки-кільця та сумка Hudson від DeMellier. У першому фільмі її персонажка Міранда часто віддавала перевагу містким брендовим сумкам класичних форм. Серед них були Prada Spazzolato, оксамитова Fendi Magic, сумка Chanel зі шкіри алігатора та кілька моделей Hermès, зокрема Kelly.
Меріл Стріп у фільмі “Диявол носить Prada”, 2006
Енн Гетевей у фільмі “Диявол носить Prada”, 2006
У студії Стівена Кольбера Меріл Стріп продовжила цю стилістичну гру. Акторка з’явилася в небесно-блакитному светрі, який миттєво викликав асоціації з культовою сценою оригінальної стрічки 2006 року. У цій сцені героїня Стріп холодно й безапеляційно пояснює персонажці Енн Гетевей, що “її светр не просто синій, а небесно-блакитний”, підкреслюючи, що цей відтінок спершу з’явився у світі високої моди, а потім став доступним у масмаркеті.
Цей модний елемент став не єдиною відсилкою до першої частини “Диявол носить Prada”. Перед виходом до студії Стріп разом зі Стівеном Кольбером взяла участь у гумористичному відео, де відтворила фрагмент легендарної сцени, знову демонструючи владну інтонацію Міранди Прістлі.
View this post on Instagram
Образ для телешоу зробив появу Стріп цілісною та бездоганно продуманою. Небесно-блакитний светр став ідеальною, миттєво впізнаваною цитатою з фільму. На тлі активного просування стрічки “Диявол носить Prada 2” та відродженого інтересу до першого фільму, цей вихід є особливо вдалим: Меріл Стріп не просто відтворила культовий момент, а елегантно повернула його в актуальний попкультурний дискурс.