Історія Bad Bunny не вписується у типову розповідь про поп-зірку, яка “завойовує світ”. Незважаючи на глобальне зростання популярності, він послідовно зберігає локальний контекст — рідну мову, теми та досвід, близькі його народу.
Bad Bunny у кліпі на пісню LA MuDANZA, 2025
Беніто Антоніо Мартінес Окасо виріс у Пуерто-Рико, і без цього фону неможливо осягнути ані самого Bad Bunny, ані зміст його музики. Острів має статус “вільної асоційованої території” США: його мешканці є громадянами Сполучених Штатів і підкоряються американським законам, проте не беруть участі у президентських виборах і не мають повноцінного представництва в Конгресі. Рішення, ухвалені у Вашингтоні, напряму впливають на їхнє життя, тоді як можливості впливати на ці рішення є обмеженими. Ця суперечність є невід’ємною частиною повсякдення пуерториканців.
Беніто виховувався у звичайній сім’ї: батько працював далекобійником, а мати була вчителькою. У дитинстві він співав у церковному хорі, слухав реґетон та поп-музику. У 22 роки, навчаючись в університеті, він працював пакувальником у супермаркеті й публікував треки на SoundCloud. У 2016 році пісня “Diles” почала набирати популярність на острові — у стрімінгових сервісах та клубах, що зрештою призвело до перших пропозицій від продюсерів. Псевдонім Bad Bunny виник так само буденно — завдяки дитячій фотографії, де він був у костюмі кролика, що символізував простий і легко впізнаваний образ.
View this post on Instagram
На Різдво 2018 року був представлений “X 100PRE” — перший студійний альбом Bad Bunny. На той час Беніто вже був помітною фігурою: він мав хіти в латиноамериканських чартах Billboard, спільний трек з Cardi B “I Like It”, який очолив Billboard Hot 100, співпрацював з Дрейком та Дженніфер Лопес, а також здійснив тур Сполученими Штатами. Його злет збігся з періодом, коли латиноамериканська музика почала виходити за межі регіонального ринку. Після успіху “Despacito” іспанська мова перестала сприйматися як перешкода, а Bad Bunny став першим іспаномовним виконавцем, якому вдалося не тільки привернути, але й утримати глобальну увагу, не вдаючись до англійської.
Відтоді його популярність невпинно зростає. Починаючи з 2020 року, кожен альбом Bad Bunny посідав перше місце одночасно в Billboard 200 та латиноамериканських чартах. “Un Verano Sin Ti” став найпрослуховуванішим альбомом в історії Spotify та першим релізом з Латинської Америки, що перевищив 10 мільярдів стрімів. У 2020–2022 роках Bad Bunny був найпопулярнішим виконавцем платформи у світі, загалом чотири рази за п’ять років — навіть попри паузу в релізах. Після двох років домінування Тейлор Свіфт, у 2025 році він знову повернув собі перше місце.
Мова у цій історії відіграє ключову роль. Bad Bunny майже завжди співає іспанською, оскільки саме нею формуються його мислення, інтонація та спосіб осмислення світу. Потреби “переходити” на іншу мову не виникає. Його тексти створюють враження, ніби слухач уже занурений у контекст: пуерто-риканський сленг, спангліш, скорочення та внутрішні жарти не розраховані на переклад — і саме тому мова залишається живою та впізнаваною.
Bad Bunny під час виступу своєї резиденції у Пуерто-Рико, 11 липня 2025 року
Ця логіка послідовно простежується і в його рішеннях поза музичною діяльністю. У 2025–2026 роках Bad Bunny свідомо відмовився від континентального туру Сполученими Штатами через рейди ICE, які становили ризик для латиноамериканської та пуерто-риканської аудиторії. Натомість він зосередився на Пуерто-Рико, анонсувавши резиденцію з 30 концертів у Coliseo de Puerto Rico. Усі виступи були розпродані й суттєво вплинули на економіку острова — від туристичного потоку до зайнятості місцевих команд. Bad Bunny принципово співпрацював з локальними музикантами та продакшнами, зберігаючи специфіку соціального та географічного контексту шоу. Замість глобального туру він запросив світ відвідати його.
Цей крок став логічним фоном для його виступу на Super Bowl — першого повністю іспаномовного сольного виступу в історії цієї події. Реакція була політизованою: від критики з боку Дональда Трампа до заяв чиновників та закликів депортувати артиста, який формально є громадянином США.
Проте політична позиція Bad Bunny почала проявлятися значно раніше. Пуерто-Рико в його піснях — це не просто декорація, а конкретна територія з історією корупції, міграції та нерівності. У “LA MuDANZA” він згадує криміналізацію національної символіки, у “LO QUE LE PASÓ A HAWAII” — страх перед туристифікацією та витісненням місцевих жителів, у “NUEVAYOL” — досвід діаспори, в “El Apagón” — енергетичну кризу після урагану “Марія”, в “Andrea” — проблему гендерного насильства. Ці історії зрозумілі далеко за межами острова — всюди, де життя пов’язане з постійним вибором між “залишитися” та “виїхати”.
Реклама.
Саме тому “Debí Tirar Más Fotos” — перший повністю іспаномовний альбом, що здобув “Ґреммі” як альбом року — звучить переконливо для глобальної аудиторії. Це платівка про втрати, пам’ять та те, що люди продовжують нести із собою, навіть опинившись далеко від дому.
Bad Bunny під час масових протестів проти губернатора Рікардо Росселло у Сан-Хуані, 2019
Bad Bunny ніколи не обмежувався символічними діями. У 2018 році він заснував Good Bunny Foundation, яка працює з дітьми з малозабезпечених родин у Пуерто-Рико та США, підтримуючи освітні, музичні та спортивні програми. Після урагану “Марія” артист публічно нагадав в ефірі шоу Джиммі Феллона, що тисячі будинків на острові місяцями залишалися без електрики, а федеральна допомога надходила повільно.
У 2019 році, після скандалу з приватними чатами губернатора Рікардо Росселло, Bad Bunny перервав свій європейський тур і повернувся до Пуерто-Рико. Разом із Residente та iLe він записав трек “Afilando los Cuchillos” — пряму музичну заяву проти корупції та зловживань владою, яка швидко стала саундтреком масових протестів у Сан-Хуані.
Його політична позиція проявилася і зі сцени “Ґреммі” у 2026 році. Отримуючи нагороду, Bad Bunny сказав “ICE out” — гасло протестів проти жорсткої міграційної політики в США. У своїй промові музикант зазначив: “Ми не дикуни, не тварини і не прибульці. Ми — люди і ми — американці”, — підкреслюючи, що йдеться не про абстрактну політику, а про конкретні наслідки рішень влади для життя людей. Перемогу в номінації “Найкращий альбом року” він присвятив тим, хто був змушений покинути свою країну заради кращого майбутнього.
Ліонель Мессі та Bad Bunny в рекламній кампанії adidas Originals
Поза музичною діяльністю Bad Bunny регулярно співпрацює з модними брендами. Він періодично випускає колекції з adidas, а його колаборація з Crocs стала окремим феноменом: усі моделі — від першої пари у 2020 році до “Last Course” у 2022-му — розкуповувалися за лічені хвилини.
Його самобутній стиль також послідовний. Bad Bunny вільно поєднує елементи пуерто-риканської культури, високої моди та стрітстайлу, розмиваючи межі між маскулінним і фемінним, сценічним і повсякденним. Саме тому він став одним із найвизначніших гостей Met Gala і у 2024 році був співголовою балу Інституту костюма.
Bad Bunny у фільмі “Спіймати на гарячому”, 2025
Bad Bunny також з’являється на великому екрані. Він зіграв у серіалі “Нарко: Мексика”, знявся в бойовику “Швидкісний поїзд” з Бредом Піттом, а у 2025 році отримав ролі у фільмі “Щасливчик Гілмор 2” з Адамом Сендлером та кримінальній стрічці “Спіймати на гарячому” разом з Остіном Батлером.
Bad Bunny під час свого туру Most Wanted, 2024
Найчіткішим показником впливу Bad Bunny став інтерес з боку академічного середовища. З 2022 року його творчість вивчають в університетах США: у Веллслі — в контексті раси, гендеру та імперської спадщини реґетону, в Університеті Лойола Мерімаунт — як приклад культурного опору та колоніального досвіду Пуерто-Рико, а після виходу “Debí Tirar Más Fotos” в Єльському університеті з’явився курс, присвячений естетиці та політиці його музики.
Коли на церемонії “Ґреммі” Гаррі Стайлз оголосив “Debí Tirar Más Fotos” альбомом року, Bad Bunny прикрив обличчя долонею і майже пів хвилини не підводився з місця. Потім він вийшов на сцену і спочатку сказав лише: “Пуерто-Рико”. У цей момент стало очевидно, чому його вважають одним із найважливіших артистів сучасності. У музиці, мові, публічних виступах та кар’єрних рішеннях Bad Bunny переконливо демонструє: культура не існує поза політикою та суспільством.