Поділитися
Серфінг формує чудовий м’язовий тонус, допомагає стабілізувати емоційний стан та викликає майже дитяче відчуття ейфорії. Розповідь про те, чому серфінг є майже ідеальним заняттям, що приносить користь як фізичному, так і ментальному здоров’ю, від Юлії Куліш, чемпіонки України з серфінгу
Серфінг: що варто знати новачкам
“На дошці практично неможливо думати про сторонні речі. Вся увага концентрується на тілі: як утримати рівновагу, як вловити рух води. Тому мозок отримує повне перезавантаження”, – ділиться враженнями Юлія Куліш, чинна чемпіонка України з серфінгу. Її довге темне волосся ще вологе (“годину каталася в океані, просто для задоволення”), а білосніжна посмішка сяє на засмаглому обличчі. Наша розмова відбувається онлайн: у Києві ранок, на Балі – третя година дня. Раптом виникає відчуття, ніби за вікнами редакції хлюпаються не темні води Дніпра, а бірюзові хвилі Індійського океану.
Реклама.
Юлії 36 років, разом із чоловіком Русланом, який входить до національної збірної з серфінгу, вони вже вісім років проживають в Індонезії. Тут вони заснували власну школу серфінгу для дітей та дорослих (наймолодшому учневі було 5 років, найстаршому – 76). Куліш почала займатися цим видом спорту у 2016 році, під час весільної подорожі на Гоа. Через два роки пара остаточно переїхала на острів, а вже у 2024 році Юлія здобула перемогу на чемпіонаті України. Оскільки відтоді змагань не проводилося, її титул у категорії “коротка дошка” серед жінок залишається чинним. “Якби мені десять років тому сказали, що я буду брати участь у змаганнях, та ще й перемагати, я б, напевно, не повірила”, – зізнається вона.
Куліш практикує перформанс-серфінг: у цій дисципліні спортсмен не просто пливе вздовж хвилі, а виконує різноманітні трюки. Деякі з них допомагають підтримувати швидкість, наприклад, карв: коли водяний вал стає пологим і вже не так активно штовхає дошку, серфер робить поворот назад, щоб знову захопити енергію потоку. Інші додають видовищності, як-от флотер – стрибок на гребінь піни. Один із найскладніших елементів у цьому спорті – аеріал: спортсмен, піднявшись на дошці над хвилею, виконує обертання або сальто у повітрі.
Як освоїти серфінг: рекомендації чемпіонки України
У серфінгу використовують два типи дощок: довга – завдовжки 9 футів (2,75 м); коротка – менше 7 футів. Точний розмір підбирається відповідно до зросту. Для Юліних 173 см ідеальною є дошка 5’9’’ (1,75 м). Серфери зазвичай тренуються на обох типах дощок, а для змагань обирають свій клас. На короткій дошці трюки виконуються динамічно, стрімко та активно: бризки розлітаються в різні боки, спортсмен може раптово обертатися обличчям до хвилі та назад. Довга дошка надає більше можливостей для демонстрації майстерності, дозволяючи робити кроки по ній, але вимагає особливої плавності рухів.
В Україні серфінг є відносно новим видом спорту: перші змагання відбулися в Одесі у 2019 році. Це незрівнянно з такими країнами, як США та Австралія, де він розвивається як професійна дисципліна вже понад століття. Для полінезійців серфінг протягом багатьох століть є невід’ємною частиною культури та способу життя. Українські серфери беруть участь у міжнародних турнірах з 2021 року. “Психологічно непросто змагатися з найкращими спортсменами світу, адже в нас об’єктивно різні рівні підготовки, – зазначає Юлія. – Однак, таких країн, як наша, чимало, зокрема, майже всі європейські країни, які не мають виходу до океану. Ми прокладаємо шлях для майбутніх поколінь: зростає молодь, яка в 12 років вже має досвід виступів на світових змаганнях, а в 17 отримає шанс поборотися за першість”.
Де займатися серфінгом: Балі, Португалія, Франція та інші локації
На Балі, з його теплим океаном і м’яким тропічним кліматом, сезон серфінгу триває 360 днів на рік. В Україні він триває близько 30 днів, переважно взимку, коли спостерігаються шторми. Кататися зараз небезпечно, оскільки акваторія Чорного моря замінована. Тому для серфінгу краще вирушати за кордон. Починати рекомендується з спокійних вод Індійського океану: в Індії, Індонезії, на Мальдівах чи Шрі-Ланці. Ці місця приваблюють плавними хвилями, що дозволяють досягти результату з мінімальними зусиллями, а також розвиненою інфраструктурою. Також можна вирушити на узбережжя Атлантичного океану: французькі міста Біарріц та Оссегор сприятливі для серферів. У Португалії знадобиться гідрокостюм, оскільки вода в Пеніше та Ерісейрі на заході країни, а також в Алгарве на півдні, значно холодніша. Проте, рух швидко зігріває. Особливо це стосується серфінгу в Назаре, де хвилі досягають 30 метрів – це одні з найвищих хвиль у світі.
Під час підготовки до змагань Куліш тренується двічі на день, а між стартами катається для власного задоволення – чотири-п’ять разів на тиждень. Також доводиться працювати над фізичною формою на суші з фітнес-інструктором. “Основне навантаження в серфінгу – аеробне, – пояснює Юлія, – адже ми постійно гребемо, задіюючи м’язи спини та рук”. Складність полягає в тому, щоб після тривалого гребка зробити “вибухове” зусилля: різко відштовхнутися руками і піднятися на дошку. “Щось подібне спостерігається у боксерів та тенісистів, – каже Куліш, – спортсмен постійно перебуває в русі, а в вирішальний момент робить потужний ривок”. Однією з найкращих вправ є берпі; для відпрацювання балансу підійдуть скейтборд, вейксерф та звичайний балансборд у залі, а в зимовий період – сноуборд.
Як підібрати екіпірування
Для тренувань спортсменка рекомендує носити закритий одяг: рашгард і легінси – у теплій воді, гідрокостюм – у холодній. На обличчя обов’язково слід наносити сонцезахисні засоби на основі оксиду цинку (він майже не змивається водою та не шкодить морській флорі й фауні). SPF для волосся є бажаним, але в Азії його складно знайти, тому Куліш використовує натуральні олійки – кокосову або арганову: вони утворюють захисний шар від солі, сонця та вітру.
Юлія багато читає про спортивну психологію та практикує дихальні вправи: “Якщо вирівняти дихання, то знижується рівень стресу, і можна діяти більш зібрано”. Ці техніки ефективні не лише у професійному спорті. “Навіть якщо ви просто заходите в океан, а хвилі сьогодні більші, ніж ви звикли, правильне дихання допоможе заспокоїтися”.
Вона освоїла серфінг за місяць – і запевняє, що це доступно кожному. “На дошку з першого ж заняття стають 98% людей, – стверджує Куліш. – Десяти занять з інструктором цілком достатньо, щоб почати самостійно кататися на невеликих хвилях”.
Серфінг для здоров’я: вплив на тіло та психіку
Серфінг є ефективним засобом для тренування м’язів та підтягнення тіла. 85% часу спортсмен проводить, гребучи на дошці, тому м’язи рук, спини та преса стають помітними майже одразу. Але, мабуть, найбільшою перевагою цього виду спорту є його здатність стабілізувати психіку. Він дарує щирі, майже дитячі емоції: “Під час тренування організм виробляє цілий коктейль гормонів та нейромедіаторів: спочатку, коли ми ловимо хвилю, це адреналін, який допомагає сконцентруватися; а після заїзду настає ейфорія: в роботу включаються серотонін, дофамін та ендорфіни. Після катання люди часто не можуть стримати посмішку”. У США, Великій Британії, Новій Зеландії та Австралії серфінг використовують для лікування депресивних станів і ПТСР; існують також серф-програми для людей з аутизмом.
Якщо звичайні люди стежать за прогнозом погоди, то серфери живуть за прогнозом свеллу – енергії хвиль, що зароджується в океані. Вони перевіряють його за допомогою додатків або онлайн. “У мене може бути розписаний тиждень, але якщо я бачу, що приходить чудова хвиля – я піду кататися. Ми живемо в ритмі з океаном. Інакше просто неможливо”.