Поділитися
Масштабна виставка, що розповідає про зародження сучасного українського мистецтва, в Українському Домі, старовинний живопис у Музеї Ханенків та персональна виставка Алевтини Кахідзе в Національному художньому музеї в Одесі: зібрали найцікавіші виставки, які варто побачити в травні.
“Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна”
з 16 травня до 30 червня, Український Дім
Реклама
Два поверхи Українського Дому займають понад 300 робіт проєкту “Протагоністи. Живописний заповідник / Паризька комуна” — масштабної виставки про два провідні творчі об’єднання кінця 1980-х — початку 1990-х років. Експозиція дає нам змогу побачити та відчути унікальне явище: фактичне зародження сучасного українського мистецтва. Представники цих двох яскравих феноменів ламали радянські догми, висували на перший план індивідуальність і творчу свободу.
Більшість цих робіт раніше не експонувалася, адже вони потрапляли до приватних колекцій одразу з художніх майстерень. Куратори проєкту — Аліса Гришанова, Валерій Сахарук, Станіслав Скорик, Олександр Соловйов, Світлана Старостенко.
“Гаага-Київ. Живопис кінця ХІХ — початку ХХ століття із колекцій родини Гoґстедерів та Пономарчуків”
з 17 травня до 16 серпня, Музей Ханенків
Вперше після початку повномасштабного вторгнення в Музеї Ханенків покажуть старовинне мистецтво, адже власна колекція музею убезпечена і наразі не демонструється. Виставка об’єднала 31 картину Гаазької школи та 11 робіт українських художників кінця XIX — початку XX століття з приватних зібрань. Серед української частини проєкту — твори класиків Михайла Беркоса, Сергія Васильківського, Киріака Костанді, Петра Левченка, Миколи Пимоненка, Івана Труша, що репрезентують майже всю Україну — від Мукачева до Харкова, від Одеси до Львова, і звісно — Київ.
“Павло Маков. Вирвані сторінки”
з 17 травня до 16 червня, галерея "Дукат"
“Вирвані сторінки” — нова серія відомого українського художника-графіка Павла Макова, в якій митець розмірковує про життя під час війни, нову нормальність та зміну у ставленні до майбутнього. У роботах серії “Вирвані сторінки” автор використовує знайомі елементи, зокрема мотив плану міста, проте серед споруд з’являються “маркери” війни: протитанкові їжаки, тіні від літаків або великі рослини, що символізують життя, заради якого Україна веде боротьбу.
Центральна робота виставки — “на схід та захід від Дніпра” — умовна карта України, де кожна область, зображена окремим різновидом чорнобривця, а окуповані території позначено колами червоного та синього кольорів. “Я дедалі частіше малюю великі квіти. Тому що війна, врешті-решт, заради життя, а не задля війни”, — зазначає Павло Маков.
“Полювання з повітряним змієм”
з 17 травня до 16 червня у Національному музеї “Київська картинна галерея”
Виставка відомого українського живописця і скульптора Олексія Малих названа за однойменним твором, написаним у 1992 році, і презентує погляд художника на свій живопис 1990-х років. Роботи цього періоду були написані у майстерні в Карпатах, експонувалися в Німеччині і Франції, та сталося так, що в Києві їх майже ніхто не бачив. І зараз митець дивиться на них не в історичній перспективі, а крізь оптику сьогодення, з позицій своєї теперішньої творчості, розповідають у музеї.
“Олексій Шовкуненко. Імпресії реалізму”
з 8 до 25 травня, аукціонний дім Goldens
Увесь травень в залах аукціонного дому Goldens триває виставка, присвячена 140-річчю одного з найбільш знакових українських живописців ХХ століття — Олексія Шовкуненка, майстра пейзажу та автора численних портретів українських діячів культури, від письменника Юрія Яновського до акторки Наталії Ужвій. До експозиції увійшло 33 живописних та графічних твори 1920-1960-х років. Як розповідають в аукціонному домі Goldens, роботи створюють враження миттєво зафіксованого моменту, творів, створених безпосередньо з натури. Їхнє розмаїття чудово ілюструє творчий метод Олексія Шовкуненка, побудований на використанні широкого і повільного мазка, “акварельності” письма.
“Ти годуєш їх, вони годують тебе. Нічого спільного”
з 12 травня до 12 червня, Одеський національний художній музей
“Ти годуєш їх, вони годують тебе. Нічого спільного” — персональна виставка-лабораторія художниці Ольги Штейн, яка дає змогу глядачам спостерігати за експериментом у просторі музею. У проєкті художниця досліджує процес ферментації і її зв’язок із процесами всередині суспільства. Мисткиня вносить в тіло музею бетонні споруди, створюючи захищений, але обмежений простір, ніби придатний до процесу ферментації та розведення нових біологічних культур. Також спеціально для виставки виростили близько 140 кілограмів грибів, що формуватимуть один з основних обʼєктів — диван, та побудували ферму з чайним грибом. Художниця досліджує процес ферментації як можливу структуру взаємодії і для людей.
“Тату, я в Одесі!”
з 25 травня до 14 липня, Одеський національний художній музей
“Тату, я в Одесі!” — перша персональна виставка Алевтини Кахідзе у цьому місті. Проєкт поєднує відеороботу “Все нормально?”, зняту у співпраці з художником Романом Хімеєм, та створену спеціально для виставки інсталяцію, що включає архівні фотографії, об’єкти з сімейної колекції, малюнки, гербарій. Художниця розмірковує щодо питань деколонізації та долі України і Грузії через індивідуальний життєвий вибір кількох поколінь своєї родини у ХХ і ХХІ столітті: від Голодомору, який змусив її рідних покинути Вінниччину та осісти на Донбасі, через Другу світову війну, російську агресію в Абхазії 2008 року та напад росії на Україну в 2014 році — аж до обстрілів Покровська в січні 2024-го, від яких постраждали найближчі родичі мисткині.
Виставка стала продовженням спільної роботи художниці Алевтини Кахідзе та кураторок Катерини Семенюк і Оксани Довгополової, а відео “Все нормально?” демонструвалося в межах проєкту From South to North у Національному павільйоні України на Мальтійській бієнале.