Українське документальне кіно сьогодні переживає справжній розквіт —це потужний засіб фіксації подій війни, особливо для закордонної аудиторії.
З нагоди річниці повномасштабного вторгнення, директорка та засновникця Української Кіношколи Альона Тимошенко підготувала для VOGUE добірку з 7 документальних фільмів про війну в Україні, які розглядають різні її аспекти.
Реклама.
“20 днів у Маріуполі” (реж. Мстислав Чернов)
Ця українська стрічка здобула “Оскар” у 2024 році як найкращий документальний фільм. Крім того, робота була відзначена премією BAFTA в категорії “Найкращий документальний фільм” і отримала понад 20 інших нагород та 40 номінацій на міжнародних кінофестивалях. Фільм Мстислава Чернова, українського журналіста та режисера, висвітлює перші 20 днів облоги Маріуполя під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому-березні 2022 року. Чернов, разом із фотокореспондентом Євгеном Малолєткою та продюсеркою Василісою Степаненко, були єдиними представниками міжнародних ЗМІ, які залишилися в місті, документуючи жахливі події та воєнні злочини. Ці матеріали стали одними з перших доказів воєнних злочинів, скоєних російськими військами, і були розповсюджені по всьому світу.
“2000 метрів до Андріївки” (реж. Мстислав Чернов)
Ще одна стрічка Чернова присвячена подіям українського контрнаступу на Бахмутському напрямку у 2023 році. Фільм розповідає про бійців 3-ї окремої штурмової бригади, які пробиваються крізь укріплений ліс з метою звільнення села Андріївка. Автори стрічки супроводжують військових, фіксуючи запеклі бої, сувору реальність окопного життя та людські історії солдатів на передовій. На кінофестивалі “Санденс” у США ця картина отримала нагороду за найкращу режисуру в категорії “Світове документальне кіно”. Права на міжнародний прокат фільму придбала британська компанія Dogwoof, що дасть змогу показати стрічку широкій аудиторії на міжнародному рівні.
“Порцелянова війна” (реж. Слава Леонтьєв, Брендано Белломо)
Фільм розповідає про трьох харківських митців-керамістів, які створюють порцелянові фігурки під час війни. Після початку повномасштабного вторгнення вони вирішили залишитися в Харкові та, попри постійні ракетні обстріли, продовжували створювати порцелянові вироби, прикрашаючи ними зруйновані будівлі. Світова прем’єра фільму відбулася 20 січня 2024 року на кінофестивалі “Санденс”, де він отримав Гран-прі американського журі в категорії документального кіно. У січні 2025 року “Порцелянову війну” було номіновано на премію “Оскар” у категорії “Найкращий документальний повнометражний фільм”.
“Реал” (реж. Олег Сенцов)
Документальна стрічка українського режисера та військовослужбовця Олега Сенцова створена на основі реальних подій, що відбувалися під час бойових дій на Херсонщині влітку 2023 року. Весь матеріал знято на камеру GoPro, закріплену на шоломі Сенцова, тому “Реал” демонструє реалії війни без прикрас і монтажу. Світова прем’єра “Реалу” відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах, де стрічка отримала позитивні відгуки критиків та глядачів. Український прокат розпочався 20 лютого 2025 року і супроводжується збором коштів на підтримку родин загиблих українських військових.
“Фортеця Маріуполь” (реж. Юлія Гонтарук)
Серія документальних фільмів, створена об’єднанням BABYLON’13 під керівництвом режисерки Юлії Гонтарук. Проєкт стартував у перші тижні повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році та присвячений захисникам Маріуполя, які утримували оборону на заводі “Азовсталь” протягом 86 днів повного оточення. Фільми побудовані на основі відеодзвінків та інтерв’ю з воїнами полку “Азов”, що дозволяє глибоко зануритися в їхні особисті історії та переживання. Кожна стрічка циклу зосереджується на окремому герої. Цикл “Фортеця Маріуполь” був продемонстрований на різних міжнародних кінофестивалях та показах, а зараз фільми доступні на YouTube, що дозволяє широкій аудиторії у всьому світі ознайомитися з цими героїчними історіями.
“Обережно! Життя триває” (реж. Антон Штука)
Документальний фільм режисера, випускника Української Кіношколи Антона Штуки, розповідає про подорож харківського вуличного митця до звільненого міста Ізюм. Митець створює свої роботи на вулицях міста, зруйнованого під час російської окупації, та спілкується з місцевими мешканцями. Один із них, Володимир, втратив половину родини під час обвалу будинку. Розмова з художником надихає його на зміни у власному житті. В Україні фільм був представлений у конкурсі Одеського міжнародного кінофестивалю 2024 року.
“Пісні землі, що повільно горить” (реж. Ольга Журба)
Документальний фільм охоплює два роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Стрічка фіксує трансформацію суспільства — від первісної паніки до адаптації до нових реалій війни. У вересні 2024 року фільм був представлений на 81-му Венеційському кінофестивалі, а також отримав нагороду на фестивалі Big Sky Documentary Film Festival у США.