Ізабель Юппер — справжня ікона кінематографа, яка понад 40 років залишається в авангарді світового кіно. Її кар’єра вражає своєю сміливістю і різноманітністю. Народившись у привілейованому передмісті Парижа, вона розпочала свою акторську подорож ще в підлітковому віці на початку 1970-х років. У ці роки Юппер співпрацювала з найвидатнішими режисерами Франції, серед яких Моріс Піала, Жан-Люк Годар, Клод Шаброль, Клер Дені, а також із міжнародними майстрами, як-от Марта Месарош, Хон Сан Су та багатьма іншими.
У свій 71 рік Ізабель Юппер посіла почесне місце президентки журі Венеційського кінофестивалю. Це чергова нагорода та визнання в її тривалій кар'єрі, яка зробила її не лише однією з найвідоміших французьких актрис, а й міжнародною зіркою. Ізабель завжди обирає ролі, які виділяють її на тлі інших, і не боїться йти на ризик. Погляньмо на її шлях через низку унікальних фотографій, що розкривають велич її таланту. Ці моменти відображають внесок Ізабель Юппер у світ кіно і показують її незламну відданість своїй роботі.
Реклама.
У 1971 році 18-річна Ізабель дебютувала на телебаченні у фільмі “Пруссак” (Le Prussien). Наступного року вийшли її перші три фільми: “Фаустина, або Гарне літо”, “Бар на роздоріжжі” (Le bar de la fourche) та “Сезар і Розалі”.
1976 рік, Канни, події на свіжому повітрі та незабутні моменти кінофестивалю.
1977 рік, із Аньєс Варда в нью-йоркському культовому клубі Studio 54.
Photo: Courtesy Everett Collection
1978 рік, за роль Пом у фільмі “Мереживниця” Юппер виграла премію BAFTA як найперспективніша нова акторка. Цей фільм справив величезний вплив на її кар’єру.
1978 рік, за роль у фільмі Клода Шаброля “Віолетта Нозьєр” Юппер отримала нагороду за найкращу жіночу роль на Каннському фестивалі.
1980 рік, із Жаном-Люком Годаром у Нью-Йорку. Ізабель не боялася працювати з великими режисерами. Її фраза “Я ніколи не була налякана режисерами” свідчить про сміливий підхід до ролей.
1980 рік, разом із Крісом Крістофферсоном у фільмі “Брама небесна”. Хоча стрічка спочатку не була успішною, згодом здобула визнання.
1980 рік, Нью-Йорк, футболка, джинси і природна краса Юппер.
1983 рік, зустріч з П’єром Карденом на прем’єрі фільму “Між нами” в Парижі.
1984 рік, поруч із Катрін Денев на події. Їхня співпраця у фільмі “8 жінок” (2002) стала знаковою.
1985 рік, Канни, стильна зачіска і бездоганний вигляд.
1986 рік, фотосесія в Лос-Анджелесі.
1988 рік, Лондон, вручення премії BAFTA.
1988 рік, на зніманнях фільму “Жіноча справа” з Клодом Шабролем. Її акторська майстерність принесла їй “Кубок Вольпі” на Венеційському кінофестивалі.
1990 рік, Берлін, разом із Жаком Дуайоном на зніманнях фільму “Помста жінки”.
1992 рік, романтична драма “Після кохання”, іще один етап її великої кар’єри.
1994 рік, поруч із Жанною Моро, з якою Юппер знялася у фільмі “Незнайомці”.
1996 рік, перший “Сезар” за фільм “Церемонія”. Ізабель стала найбільш номінованою акторкою у історії цієї премії.
Photo: Courtesy Everett Collection
2001 рік, у фільмі Міхаеля Ханеке “Піаністка”. Це один із найбільш сміливих її проєктів, який отримав величезне визнання.
Photo: Courtesy Everett Collection
2009 рік, співпраця з Клер Дені у фільмі “Білий матеріал”, який став кульмінацією їхнього спільного творчого шляху.
Photo: Courtesy Everett Collection
2012 рік, фільм “В іншій країні” режисера Хон Сан Су.
2012 рік, на червоній доріжці в Каннах під час прем’єри фільму “Любов” Міхаеля Ханеке, який здобув “Золоту пальмову гілку”.
За матеріалом vogue.com
