Медична спільнота дійшла згоди щодо СПКЯ – синдрому полікістозних яєчників, який в Україні часто називають просто: “полікістоз”. Тепер позначення цього стану зміниться на ПМОС (Polyendocrine Metabolic Ovarian Syndrome) – поліендокринний метаболічний оваріальний синдром. Vogue розповідає, яке значення це перейменування має для людей, що живуть із СПКЯ.
“Рідко коли заголовки звертають увагу на жіноче здоров’я — і ще рідше вони несуть позитивні новини. Але цього тижня оголосили, що синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) буде перейменовано на поліендокринний метаболічний оваріальний синдром (ПМОС). Це стало результатом міжнародної ініціативи за участі 56 медичних та пацієнтських організацій. І хоча зміна назви діагнозу може здаватися незначною, як людина, яка живе із СПКЯ, я можу сказати: потенційний вплив цього рішення величезний, – зазначає редакторка британського Vogue Ліза Нівен-Філіпс. – Нарешті сама назва почне відображати справжню природу цього поширеного стану, який часто розуміли неправильно”.
Чому СПКЯ вирішили перейменувати
Згідно з даними медичного видання The Lancet, яке опублікувало повний текст дослідження та офіційне оголошення, близько 170 мільйонів жінок репродуктивного віку страждають на СПКЯ, при цьому приблизно 70% випадків залишаються невиявленими. Частковою причиною таких тривожних цифр є плутанина та недостатня обізнаність щодо самого захворювання.
Що не так із назвою “полікістоз”
“СПКЯ” – це, мабуть, один із найбільш невдало названих станів у медицині”, – стверджує лікарка акушерка-гінекологиня, завідувачка відділення допоміжних репродуктивних технологій ICSI Clinic Аліна Горбенко. – Багато дівчат чують слово “полікістоз” і автоматично думають: “Чому полікістоз, якщо кіст немає? Мені потрібна операція?” І ось тут виникає основна плутанина”.
Реклама.
Аліна пояснює, що СПКЯ не пов’язаний з кістами. Це значно ширший стан, який може проявлятися нерегулярним циклом, відсутністю овуляції, акне, випадінням волосся, труднощами зі зниженням ваги, інсулінорезистентністю, емоційною нестабільністю або проблемами з настанням вагітності. “Тобто проблема не обмежується лише яєчниками, а полягає у складній взаємодії різних компонентів метаболізму”, – підсумовує лікарка.
Які симптоми можуть вказувати на СПКЯ
“Мій власний діагноз СПКЯ (повний перехід на нову назву планується завершити до 2028 року) було встановлено після років болісних і нерегулярних менструацій, а також — як пізніше підтвердило УЗД — численних фолікулів у яєчниках, – ділиться Ліза Нівен-Філіпс. – З лікарні мене виписали майже без пояснень і без жодної інформації. Мені лише сказали, що якщо я хочу “контролювати” цикл, то можу приймати протизаплідні таблетки, але із зачаттям можуть виникнути труднощі (і так воно сталося). Чесно кажучи, тоді мені здавалося, що лікарі були не менш спантеличені цим станом, ніж я сама”.
Чому цей діагноз роками неправильно розуміли
Для встановлення діагнозу необхідно мати щонайменше два з наступних симптомів: нерегулярний цикл, надлишок андрогенних гормонів або “полікістозні яєчники” з численними мішечками — тобто фолікулами — навколо яйцеклітин. Саме фолікулами, а не кістами. Адже, попри назву СПКЯ, цей стан насправді не має жодного стосунку до кіст.
Серед симптомів можуть бути інсулінорезистентність, ожиріння, діабет 2-го типу, серцево-судинні захворювання, акне, гірсутизм, алопеція, депресія, тривожність, безпліддя… І цей список можна продовжувати. У кожної жінки симптоми проявляються індивідуально.
“Лікарі часто не сприймали мої скарги серйозно, бо в мене не було “типових” проявів — високого ІМТ чи надмірного оволосіння, – розповідає Ліза. – Справжні труднощі почалися тоді, коли я намагалася завагітніти. Через брак пояснень мені довелося самостійно вивчати тему інсулінорезистентності та її впливу на фертильність. Це був виснажливий шлях, який зрештою привів мене до народження двох дітей”.
Згодом Ліза усвідомила, що СПКЯ впливає не лише на репродуктивне здоров’я, а й на емоційний стан, рівень енергії та навіть сильне бажання вживати солодке в певні фази циклу. Іноді здається, що багато інших проблем зі здоров’ям також пов’язані з цим діагнозом — просто ніхто не допомагає побачити повну картину.
Як нова назва змінює підхід до жіночого здоров’я
“Я роками спостерігала, як слово “кістозний” вводить в оману лікарів, пацієнток і навіть пошукові системи, — ділиться британка Лейла Мартін, засновниця британського wellness-бренду, що спеціалізується на жіночому гормональному здоров’ї, зокрема на СПКЯ, фертильності та підтримці циклу. — Стара назва зводила все виключно до яєчників і відводила увагу від того, що насправді лежить в основі цього стану у більшості жінок: інсулінорезистентність, метаболічні порушення та складна гормональна картина всього організму, а не лише її фрагмент, який лікар бачить на УЗД. Змінюючи назву, ми змінюємо і предмет дослідження, і комунікацію з пацієнтками, і ставлення до проблеми, яку починають сприймати серйозно вже на першому прийомі”.
Найважливіше тепер — як ця зміна позначиться на медичній допомозі. Вже готується глобальна стратегія впровадження нової термінології, а оновлені міжнародні рекомендації щодо лікування мають бути представлені у 2028 році.
Чому інсулінорезистентність стала ключовою темою
“Після цього має змінитися сама логіка першої розмови з сімейним лікарем, — переконана Мартін. — Інсулінорезистентність, яка лежить в основі СПКЯ у більшості жінок, досі рідко перевіряють під час діагностики. Нам потрібні довші консультації, спільна робота гінекологів та ендокринологів і значно більше уваги до метаболічного здоров’я жінок”.
Так, нова назва певний час звучатиме незвично. “Я понад двадцять років називала себе людиною із СПКЯ — і ще, напевно, не раз запнуся на новому терміні, – зізнається Ліза. – Але якщо ця зміна допоможе жінкам швидше отримувати правильний діагноз і лікування, тимчасова плутанина точно того варта”.
Що зміниться для пацієнток після переходу на ПМОС
“Жіноче здоров’я історично сприймали як вузьку нішу, а не як повноцінний напрям медицини, — пояснює спеціалістка з репродуктивного здоров’я застосунку Clue Ів Лепаж. — Через це ми досі недостатньо розуміємо, як такі стани перетинаються з метаболізмом, серцево-судинним здоров’ям, психікою чи навіть СДУГ та ендометріозом”.
На її думку, проблема старої назви полягала ще й у тому, що вона звужувала саме уявлення про хворобу. Натомість новий термін може допомогти жінкам помітити симптоми, які раніше вони не пов’язували зі своїм діагнозом.
“Це величезний крок уперед, — підсумовує Мартін. — Нарешті жінки зможуть побачити повну картину свого стану та отримати ясніше розуміння лікування, яке справді їм підходить”.
Чому нова термінологія важлива для лікарів і досліджень
“Іноді на прийом приходить дівчина, яка постійно чує: “Просто схудніть”, – наводить Аліна Горбенко приклад з практики. – Або навпаки – у жінки нормальна вага, але є акне, нерегулярні менструації, і вона не розуміє, чому вагітність не настає. І саме ПМОС пояснює всю картину симптомів, які раніше ніхто не поєднував між собою”. Саме тому нова назва набагато точніше описує суть цього стану.
Медична спільнота сьогодні переходить до більш глибокого розуміння:
⁃ чому порушується овуляція,
⁃ чому організм гірше реагує на інсулін,
⁃ чому СПКЯ впливає не лише на фертильність, а й на довгострокове здоров’я жінки.
Картина стає більш цілісною, як для лікаря, так і для самої пацієнтки. А це завжди основа більш ефективного та персоналізованого лікування.
Чому назва має таке значення
Нова назва вже сьогодні поступово змінює ставлення до пацієнтки. Ми все менше говоримо лише про “кісти на УЗД” і все більше — про реальний гормонально-метаболічний стан, який може впливати на різні сфери життя жінки: самопочуття, зовнішність, цикл, овуляцію, фертильність і навіть майбутні серцево-судинні ризики.
Для клінічних досліджень це теж дуже важливо. Нова термінологія допоможе краще розділяти різні фенотипи синдрому, а отже — у майбутньому лікування стане ще більш точним та персоналізованим.
За матеріалами vogue.co.uk
Текст: Ліза Нівен-Філіпс, Альона Пономаренко