Акторка, амбасадорка аромату Miss Dior Наталі Портман ділиться думками про еволюцію поняття жіночності, парфуми та книжки, які надихають її влітку.
“Цей маєток, — колись писав Крістіан Діор про Château de La Colle Noire, — я б хотів зробити своїм справжнім домом. Місцем, де, якщо доля буде прихильною, я міг би піти на пенсію”. І це цілком зрозуміло. Якщо вам коли-небудь пощастить відвідати цю розкішну прованську резиденцію, що належала відомому кутюр’є XIX століття і яку він дбайливо відновив у 1950-х, ви, ймовірно, відчуєте те саме.
Реклама.

Це неймовірне місце. Замок із шестикутною головною залою (його знаменита підлога з гальки викладена у формі вітрів) переходить у низку затишних, але водночас стримано розкішних приміщень із високими стелями, обставлених антикваріатом, прикрашених прованським текстилем і випромінюваних тією невимушеною елегантністю, яка насправді вимагає значних зусиль.

Навколо, серед оливкових і цитрусових дерев, цвітуть троянди, жасмин і конвалії, а в центрі маєтку розташований вражаючий 45-метровий басейн із дзеркальною водною гладінню, що майже віддзеркалює сам замок. La Colle Noire є однією з наймальовничіших резиденцій регіону і нерозривно пов’язане з творчою спадщиною Dior: цей край також надихнув кутюр’є на створення Miss Dior, першого аромату Будинку, ще у 1947 році. Тому цілком природно, що саме тут відбувається наша розмова з Наталі Портман — акторкою, володаркою “Оскара” та амбасадоркою Dior уже понад десять років, — напередодні прем’єри її нової кампанії Miss Dior.
Наталі Портман перебуває на останніх місяцях вагітності. Вона одягнена в синьо-білу сукню Dior у стилі baby-doll і взута в туфлі на підборах (так, саме на підборах!), які, здається, носить без жодних зусиль. Можливо, це й не дивно: зрештою, саме ця жінка отримала “Оскар” за роль прима-балерини у фільмі “Чорний лебідь”.
Тепла, вдумлива та відкрита до спілкування, але водночас зацікавлена саме в діалозі, Портман чарує і водночас обеззброює. У ній відчувається невимушена впевненість, цілком зрозуміла для людини, яка так багато років представляє Dior. В індустрії, де амбасадорів дедалі частіше сприймають як швидкоплинні модні тренди — захоплено приймають одного сезону, а наступного тихо (а іноді й не дуже тихо) замінюють, — Портман є радше винятком. І водночас у ній немає ані найменшого натяку на самозаспокоєність.
“Елегантність і спадщина Будинку Dior та аромату Miss Dior існували задовго до мене, тому я почувалася — і досі почуваюся — надзвичайно щасливою, що мене запросили стати частиною цього”, — зазначає вона. Водночас Портман підкреслює, що їхні стосунки давно вийшли за межі традиційної моделі “бренд – амбасадор”.
“Для мене це надзвичайно важливо, адже, як і в будь-яких тривалих — і позитивних — взаєминах, з роками та спільним досвідом ви здобуваєте красу накопичених моментів, – злегка посміхається вона. – Жінки, які керують цим напрямком, Дельфін Арно та Веронік Куртуа, CEO Parfums Christian Dior, стали важливими подругами в моєму житті. Щоразу, коли ми зустрічаємося, це схоже на зустріч родини. Є відчуття справжніх стосунків і приналежності. І я вважаю, що це неймовірно важливо — особливо для жінок”.
Це відчуття дуже пасує самій Портман. Вона давно відкрито виступає на підтримку жінок, а сам Miss Dior був натхненний сестрою Крістіана Діор, Катрін — учасницею французького Руху опору. Створений після Другої світової війни, аромат замислювався як гімн надії та спосіб повернути радість у життя людей. Майже 80 років потому Портман вважає, що це послання напрочуд актуальне й сьогодні.
“Для мене цей аромат — це передусім спадщина пошуку надії та краси, а також створення надії та краси в темні часи. Якщо озирнутися на Другу світову війну, це був, мабуть, найтемніший період. Але й зараз ми стикаємося з дуже складними реаліями. І хто знає, як на них дивитимуться в майбутньому. Тому так, мені здається, зараз особливо доречно цінувати красу, радість і прекрасні речі, які здатні створювати люди. А не тільки зосереджуватися на руйнівних аспектах цього світу”.
Хоча Портман визнає паралелі між минулим і сьогоденням, є одна річ, яка, на її думку, суттєво трансформувалася: саме поняття жіночності — те, що завжди було в ДНК Miss Dior.

“Це поняття постійно змінюється і має бути максимально всеосяжним, щоб кожен, хто себе з ним ототожнює, міг трактувати його на власний розсуд. Очевидно, що існує безліч стереотипних уявлень, які суспільство намагається нам нав’язати. Але нове покоління доводить: можна мати абсолютно різні стосунки з тим, що для тебе означає це слово і це поняття. І це дуже полегшує життя і певним чином дарує свободу”.
Свобода та безліч її аспектів стають лейтмотивом нашої розмови. Тема інтелектуальна, але не відштовхуюча. Ми легко переходимо від ролі ароматів у сторітелінгу (Портман із захопленням згадує картки з ароматами, які режисер Джон Вотерс створив для свого фільму “Поліестер” 1981 року) до збірки феміністських есеїв Ребекки Солніт “Прямої дороги туди не існує” (No Straight Road Takes You There). “Це неймовірно. Вона чудова письменниця. Зрештою, книжка — про надію. Але не в стилі Полліанни”, – каже Портман.
Вона читає надзвичайно багато. У 2021 році заснувала власний книжковий клуб, а серед своїх улюблених нещодавніх книжок називає мемуари Ліни Данем “Слава слави: Спогади” (Famesick).
“Я просто проковтнула її, — каже вона, і її очі округлюються. — Вона така чесна. І водночас великодушна. Знаєте, коли в книжках говорять про стосунки та подібні речі, іноді люди в них постають… ну, не в найкращому світлі. А тут усі здаються настільки людяними. Тобі подобаються всі, і ти згадуєш, що всі ми недосконалі й часом хаотичні…”
Втім, бездоганно зібрану Портман важко уявити хаотичною. Вона з дивовижною легкістю виконує всі свої численні ролі — акторки, продюсерки, матері, підприємниці, амбасадорки, а цього конкретного дня ще й стильної вагітної жінки, яка впевнено крокує на підборах. Втім, її ця думка веселить.
“Мені здається, кожна жінка, яку я знаю… Ми всі поєднуємо в собі безліч ролей. Поки робиш одне, уже думаєш про те, що чекає на тебе далі. І хоча це стосується всіх, для жінок цей список особливо довгий: турбота про батьків, братів і сестер, друзів — навіть якщо ти вирішила не мати дітей. Робота, захоплення, особистий розвиток… Я вдячна за те, що нам дано бути такими багатогранними. Але іноді все це справді може звести з розуму!” — сміється вона. “Життя, — додає вона, — це дуже багато всього!”
Звісно, з Miss Dior пов’язана певна мрія — про романтику, оптимізм і можливість того, що все може бути інакше, — і Портман цю мрію приймає цілком і беззастережно. “Думаю, це образ, до якого хочеться прагнути, але водночас він пов’язаний із тим, якими ми хочемо бути як жінки. А мені здається, це означає жити захоплено, з відчуттям дива, по-справжньому повним життям — вільним, незалежним, красивим і романтичним. І я думаю, що в його основі є ще й певний ідеалізм. Якщо вам вдається зберегти його — цю пристрасть, це відчуття дива перед світом, цю допитливість, цей ідеалізм… то, можливо, саме це і є справжній святий Грааль — те, що й далі робить життя захопливим”.

Текст: Фунмі Фетто
За матеріалами vogue.co.uk
