Це типові промахи в комунікації, котрі спонукають людей зберігати віддаленість і підсвідомо ставитися до вас обережно. З'ясуйте, чи не робите ви подібне.
Ви наближаєтесь до людини несподівано. Зі сторони спини, неждано виринаєте з-за рогу. Її свідомість не встигає осягнути ваш вигляд, налаштуватись на діалог і на підсвідомому рівні починає відноситись до вас неприязно.
Ви перетинаєте кордони індивідуального простору людини. Доторкаєтесь до неї, стаєте чи сідаєте майже впритул і т.д. Якщо ви не на романтичній зустрічі і обставини дозволяють цього не робити — краще так не чинити.
Ви уважно дивитесь, не відриваючи погляд. Безпосередній, тривалий візуальний контакт, особливо з малознайомою людиною, інтуїтивно розцінюється як знак небезпеки, агресивності або намагання домінувати. Людина почуває себе «під лупою», їй робиться некомфортно, і вона інстинктивно прагне відсторонитися або захиститися.
Ви заглядаєте. Заглядаєте в мобільний телефон, комп'ютер, папери і т.д. Якщо людина сама забажає вам показати, вона сама це вчинить.
Ви прислухаєтесь. Можливо, ненароком вникаєте в телефонну розмову людини або її бесіду з кимось іншим. Якщо людина це помітить, на підсвідомому рівні також виникнуть не найбільш приємні відчуття.
Ви задаєте надто особисті питання. Розпитувати про заробіток, приватне життя, стан здоров'я або сімейні негаразди у людини, з якою ви майже не знайомі, — це брутальне втручання в її особисту сферу. Це змушує співрозмовника або боронитися, або говорити неправду, що негайно знищує можливу довіру.
Ви не звертаєте увагу на «мову тіла». Якщо співрозмовник відхиляється назад, складає руки, відводить погляд або повертає тулуб в сторону — він подає чіткі сигнали, що йому незручно або він хоче завершити розмову. Нав'язливе продовження розмови в такому разі сприймається як тиск і нешанобливе ставлення до його бажань.
Шануйте особисті межі оточуючих. І не дозволяйте іншим людям порушувати ваші.
