Південна Корея – країна віддалена та досить незвична для нас. Специфіка східної культури та мислення позначаються на багатьох аспектах існування та формують унікальні моделі поведінки, які нам, вихідцям із західного світу, видаються незвичними й навіть дивними.
Відвідуючи нову країну, особливо з абсолютно іншою культурою, я завжди із зацікавленням спостерігаю за людьми та їхніми звичками, за тим, як влаштоване життя, за виявом національних особливостей. Декількома враженнями з Південної Кореї я й хотіла б поділитися з вами.
Чай — рідкість
Східноазійський регіон зазвичай асоціюється з традиціями чаювання. Всі ми знаємо про самобутню чайну культуру Японії чи Китаю. І хоча в Південній Кореї також існує своя розмаїта чайна спадщина, на перший погляд може здатися, що чай тут не цінують. У сучасному темпі життя він відчутно поступився лідерством каві. Крім того, під словом "чай" там часто мають на увазі не тільки класичний зелений чай, а й різноманітні напої з трав, плодів чи коріння.
Проте кава останнім часом здобула у Південній Кореї велику популярність. Кав’ярень у великих корейських містах, мабуть, навіть більше, ніж ресторанів і магазинів з їжею.
Коли кава вперше з’явилася в Кореї, люди споживали її, як міцний алкоголь. Її подавали в невеликих склянках і випивали залпом.
Замість ножів ножиці
Якщо ви зайдете до будь-якого ресторану в Кореї, то, ймовірно, не здивуєтесь, що виделок там не знайдете – про те, що корейці їдять паличками, знають усі.
Але побачити в ящику зі столовими приборами ножиці – це вже щось нове.
У Південній Кореї ножиці застосовують, наприклад, щоб нарізати м’ясо, подрібнити великі шматки овочів або розрізати локшину.
Не прийнято давати чайові
Якщо ви не побачили в закладі скриньки для чайових – давати їх не потрібно!
Корея, як і Японія, – одна з небагатьох країн, де залишати чайові не заведено. Більше того, на вас навіть можуть образитися, якщо ви спробуєте це зробити. Таку спробу можуть розцінити як неповагу.
У Південній Кореї вважають, що ви і так заплатили за їжу й обслуговування, тож не потрібно нічого оплачувати додатково. А якщо хочеться висловити вдячність персоналу закладу, то найкраща вдячність – шанобливе ставлення й дотримання правил етикету. Скажіть "дякую", злегка вклонившись, передайте картку для оплати двома руками – і цього буде цілком достатньо.
Культ краси
Якщо ви дивилися корейські фільми/серіали або знайомі з зовнішністю кумирів молоді з корейських музичних гуртів, напевно, звертали увагу на лялькові обличчя акторів і співаків. Інколи, дивлячись на них, здається, що всі корейці виграли в генетичну лотерею.
Справді, в Кореї настільки великий культ краси, який значною мірою задають ці медійні обличчя, що візит до пластичного хірурга зрівнявся з візитом до стоматолога – це така ж, можна сказати, гігієнічна необхідність. Прогулюючись районом Каннам у Сеулі, фінансовому та діловому серці міста, майже на кожному розі натрапляєш на салони, що пропонують послуги з блефаропластики чи ринопластики.
Таке повсюдне прагнення бути красивими сприяє й розвитку косметичної індустрії. Недарма зараз корейська косметика, і доглядова, і декоративна, вважається однією з кращих у світі.
До речі, декоративною косметикою в Кореї користуються не лише жінки, а й чоловіки. На вулицях і в метро часто можна зустріти юнаків з тональним кремом на обличчі та підведеними очима.
Дорогі фрукти
Коли я вперше потрапила до корейського супермаркету, мені впало в око, що чимало фруктів запаковані по одній-дві штуки. Наприклад, яблука – усі добірні, красиві й кожне в індивідуальній упаковці. Побачивши вартість, я зрозуміла, з чим це пов’язано. Кожне яблуко коштує близько 3 доларів. За 1 штуку!
Тому фрукти як подарунок у Кореї – цілком звичне явище.
На вулицях не видно дітей
Прогулюючись вулицями Сеула, особливо в його ділових центральних районах, я зловила себе на думці, що є якась незвичність, але спочатку не могла чітко сформулювати, у чому річ. Згодом раптом зрозуміла: на вулицях надзвичайно мало дітей.
Це пояснюється досить просто: корейські діти надзвичайно перевантажені навчанням. Їхній день розписаний буквально по хвилинах: школа, а після неї численні додаткові заняття в академіях "хагвон", які можуть тривати допізна. Через такий напружений графік у будні побачити дітей, що безтурботно бавляться на вулиці, – справжня рідкість. Освіта – запорука майбутнього успішного життя, тому всі сили й час віддаються навчанню.
Пари в однаковому одязі
Переглядаючи соціальні мережі, часто натрапляєш на сімейні фотографії, де всі члени родини одягнені в однаковий одяг – так званий family look.
А в Кореї пари без будь-яких постановок одягаються абсолютно ідентично, щоб підкреслити свою закоханість і прихильність.
Собаки як діти
Побачити в Південній Кореї великого собаку – така ж рідкість, як і дітей, що бігають вулицями.
Всю свою любов корейці віддають маленьким іграшковим песикам. З ними поводяться як з маленькими дітьми: одягають у красиві наряди, безперервно милуються та возять містом у дизайнерських візочках.
Любов до ультракоротких спідниць
Якби повз наших бабусь на лавках під під’їздами пройшла молода кореянка, у них була б жвава тема для розмов. Усе тому, що молоденькі дівчата в Південній Кореї віддають перевагу не просто коротким, а ультракоротким спідницям.
При цьому в самій Кореї суспільство таке вбрання сприймає цілком нормально.
Більше двох осіб — шикуйся в чергу
Чи чекаєш на потяг у метро, чи стоїш на автобусній зупинці, чи очікуєш, поки звільниться місце в популярному ресторані – всюди, де є хоча б кілька людей, корейці вишиковуються в охайні черги.
