Який лосось ви б обрали: спійманий у дикій природі чи вирощений на фермі? Риба – не просто риба, коли мова йде про користь для здоров’я, – упевнена дипломована дієтологиня, докторка медичних наук Джулія Зумпано. Відомо, що лосось – найкраще джерело омега-3 жирних кислот для підтримки серцево-судинної системи.
Однак оцінювати рибу доцільно за її походження та середовищем існування. У якому лососі більше забруднювачів, хімічних речовин та антибіотиків? Чому будь-яку рибу варто вживати помірно? І що ж вибрати на вечерю?
Які види лосося бувають?
Лосось – одна із найбільш уживаних риб, завдяки високому вмісту корисних для серця жирних кислот омега-3. Популярність лосося як найкращого джерела омега-3 призвела до виснаження диких запасів у відкритих водах. У результаті вирощений лосось став найпоширенішим через високий попит.
Вирощений лосось відноситься до атлантичного виду, а спійманий у дикій природі лосось є одним із п’яти видів тихоокеанських риб: чавичу королівську, нерку, кижуча, горбушу і кету.
“Справді, як атлантичний, так і тихоокеанський лосось багаті жирними кислотами омега-3, однак якщо ви заглибитеся в дані про харчування, ви ретельніше обиратимете рибу на прилавку з морепродуктами”, – зазначає докторка медичних наук, дієтологиня Джулія Зумпано.
Харчова цінність: який вид лосося більш калорійний?
За даними FoodData Central Міністерства сільського господарства США, існують ключові відмінності між приготовленим диким та вирощеним лососем. Наприклад, порівняємо дику нерку та вирощеного на фермі атлантичного лосося, виготовлені на сухому вогні.
Філе дикого лосося вагою 85 г містить менше калорій та вдвічі менше жиру, ніж така ж кількість вирощеного лосося. І хоча вирощений лосось може містити більше жирних кислот омега-3, у ньому також вдвічі більше насичених жирів, але це не той жир, який вам потрібен, – зазначає Зумпано.
Як бачимо, дикий лосось має перевагу, оскільки містить менше калорій і насичених жирів.
Ризиковані забруднювачі: від ожиріння до діабету
Стійкі органічні забруднювачі, до яких належать промислові хімікати, пов’язані з низкою захворювань, включаючи діабет 2-го типу та ожиріння. Є дані, які свідчать, що ожиріння може спровокувати розвиток діабету, коли в організмі присутні СОЗ. Певні типи цих речовин також підвищують ризик інсульту у жінок.
Відомо, що рівень поліхлорованого дифенілу, який є одним із типів СОЗ, у вирощеній рибі в 16 разів вище, ніж у дикій. І в цьому питанні, безперечно, перемагає дикий лосось.
Хімічні речовини, які викликають рак
Хоч обидва види риби містять жирні кислоти омега-3, на думку експертів, вживання великої кількості риби будь-якого типу може піддати впливу хімічних речовин, що викликають рак.
У дикого лосося ці хімічні речовини надходять із забруднених вод, у яких плаває риба. Тим часом лосось, вирощений на фермах, отримує більш високі рівні хімічних сполук із корму.
“Найкраще не перестаратися із споживанням риби. Спробуйте розглядати морепродукти як частину головоломки, коли хочете поповнити нестачу жирних кислот омега-3”, – рекомендує Зумпано. Наприклад, до рослинних джерел омега-3 жирних кислот відносяться лляне насіння, насіння чиа і коноплі, волоські горіхи та соєві продукти.
Небезпечні забруднення або чому краще знімати шкіру?
Дослідження показали, що рівень забруднюючих речовин у вирощуваному лососі вище, ніж у дикому. При цьому забруднюючі речовини знаходяться нижче за допустимі рівні, затверджені агентством FDA, але перевищують рівень, який Агентство з охорони навколишнього середовища США вважає безпечним “при частому вживанні”.
За даними інших досліджень, дітям, жінкам дітородного віку та вагітним жінкам слід віддавати перевагу дикому лососю, а не вирощеним на фермах варіантам, або обирати інші джерела жирних кислот омега-3.
Зумпано пропонує знімати шкіру як з дикого, так і з вирощеного на фермах лосося, щоб зменшити вплив забруднюючих речовин. Однак дикий лосось має нижчі рівні забруднення та вважається безпечнішим.
Чи варто турбуватися з приводу антибіотиків?
Це було великим джерелом суперечок наприкінці 1990-х і на початку 2000-х років, коли при імпорті чилійського лосося в Японію виявилося, що риба містить більше антибіотиків, ніж дозволено правилами.
Надто частий вплив антибіотиків може призвести до стійкості до їх дії. Хоч використання антибіотиків при вирощуванні риби скоротилося, однак воно досі відбувається. Отже, вирощений на фермах лосось, на відміну від дикого лосося, може містити антибіотики.
Якій вечері віддати перевагу?
Американська кардіологічна асоціація рекомендує з’їдати дві порції риби по 100 г на тиждень, щоб знизити ризик серцевих захворювань та інсульту. Як вирощений, так і дикий лосось містять поживні речовини, які підтримують серцево-судинну систему.
Проте дослідження демонструють: з лососем, вирощеним на фермах, пов’язано більше ризиків, ніж з виловленим із океанів, озер та річок. Як дикий, так і вирощений лосось може наражати вас на ризик, якщо вживати їх у великих кількостях. Експерти дійшли висновку, що вживання дикого лосося в помірних кількостях – безпечне, смачне та корисне рішення.
